Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2006

у справі №А37/34

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітан"

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнітан" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001162342/1/30273 від 30.05.2005, .№0001162342/1/30273 від 05.08.2005, .№0001162342/2/42144 від 28.10.2005.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2006, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2006, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітан" задоволено частково: визнано протиправними та скасоване податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції №0001162342/1/30273 від 05.08.2005 та №000112342/2/42144 від 28.10.2005, в решті позову було відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів відповідачі оскаржили їх в касаційному порядку. В своїх скаргах просять скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

Касаційні скарги вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Юнітан" за період діяльності з 25.03.2004 по 31.03.2005, по результатах якої був складений акт №81/23/32793586 від 26.05.2005.

Перевіркою встановлено, що підприємством до складу валових витрат зайво включені суми нарахованої винагороди за надані послуги пов'язаною особою (приватний підприємець ОСОБА_1) без фактичної оплати вказаної винагороди.

Приватний підприємець Пономаренко Ірина Миколаївна є прямим родичем (невісткою) засновника підприємства - ОСОБА_1, що підтверджується Довідкою №687 від 23.05.2005, наданої РАПС Нікопольського міського управління юстиції.

На виконання угоди доручення №1 від 23.04.2004, укладеної між позивачем (довіритель) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (повірений), остання в перевіряємому періоді надала послуги позивачу на загальну суму 434332, 94 грн., що встановлено на підставі звітів повіреного, актів виконаних робіт.

Винагороду, нараховану приватним підприємцем ОСОБА_1 за надані послуги, позивачем віднесено до складу валових витрат у повному обсязі, хоча фактично перераховано грошових коштів з розрахункового рахунку ТОВ "Юнітан" за надані послуги на суму 317413,62 грн.

Таким чином, нарахована та несплачена сума винагороди за угодою доручення: №1 від 23.04.2004, за перевіряємий період склала 116919, 32 грн. Наведені обставини призвели до завищення валових витрат позивача в 2-4 кварталах 2004 року на суму 116919,32 грн. Перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку ТОВ "Юнітан" у вигляді погашення виданих векселів №65305062564458 від 30.06.2004 та №65305062564459 від 30.09.2004 проведено у 4 кварталі 2004 року та 1 кварталі 2005 року.

На підставі акта перевірки від 26.05.2005 Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією видано податкове повідомлення-рішення №0001162342/0/20588 від 30.05.2005, яким визначено суму податку на прибуток у розмірі 29729,82 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 24638,36 грн.

Позивачем 08.06.2005 подало скаргу до відповідача про перегляд податкового повідомлення-рішення №0001162342/0/20588 від 30.05.2005.

Рішенням Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про результати розгляду первинної скарги від 05.08.05 за №30272/10/23-150 податкове повідомлення-рішення№0001162342/0/20588 від 30.05.2005 частково скасоване відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001162342/1/30273 від 05.08.2005, яким визначено суму податкового зобов'язання у вигляді штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 24638,36 грн.

Позивачем повторно в адміністративному порядку оскаржено прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0001162342/2/42144 від 28.10.2005, яким визначена сума податкового зобов'язання у вигляді штрафних санкцій у розмірі 24638,36 грн.

Таким чином, ОДШ в ході процедури адміністративного оскарження спірних повідомлень-рішень враховано фактичну сплату позивачем послуг пов'язаної особи в інші податкові періоди, а тому скасовано суму податку до сплати в бюджет, однак застосовано до позивача штрафні санкції.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову.

Згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми.

Донарахування контролюючим органом суми податкового зобов'язання платнику податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 цього Закону, можливе лише на підставі податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, згідно податкових повідомлень-рішень (прийнятих в результаті апеляційного узгодження) донарахування суми податкового зобов'язання по податку на прибуток місця не мало.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій стосовно того, що у позивача були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Також, контролюючим органом самостійно не донараховано суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що передбачено в якості обов'язкової умови для нарахування штрафних санкцій згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 вказаного Закону.

Виходячи з наведеного колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, що рішення Нікопольської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001162342/1/30273 від 05.08.2005 та від №000112342/2/42144 від 28.10.2005 діючому законодавству не відповідає і підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 у справі №А37/34 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 у справі №А37/34 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.