К-21742/08 Про визнання неправомірними дій та стягнення доплати до пенсії дитині війни - 02.06.2009 Прийняття

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Брянці Луганської області про визнання неправомірними дій та стягнення доплати до пенсії дитині війни, -

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м.Брянці Луганської області про визнання неправомірними дій та стягнення доплати до пенсії дитині війни відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2008 року позов задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду в місті Брянці Луганської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Стягнуто з управління Пенсійного фонду в місті Брянці Луганської області на користь ОСОБА_1 доплати до пенсії у вигляді 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у розмірі 742,64 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 7,41 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2008 року змінено, та стягнуто Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1,70 грн. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без зміни.

Додатковою постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області зробити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних починаючи з 22.05.2008 року з урахуванням здійснених виплат. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області здійснювати перерахунок пенсії виходячи з мінімальної пенсії за віком встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період. В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими у справі постановами Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2008 року та Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року, управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з вимогами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Частково задовольняючи позов, суди виходили з того, що бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області щодо нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була протиправною.

З таким висновком судів погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) .

Зокрема статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Наявність у позивачки права на призначення їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (254к/96-ВР) (стаття 46 Конституції України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є громадянином України, якому до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" він є дитиною війни. Зазначені обставини визнані сторонами.

З огляду на наведене позивач має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Водночас, щодо такого його права на період 2006 року, то підвищення до пенсії дітям війни могло бути впроваджено за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) від 19.01.2006 року.

Однак такі умови не настали.

Що ж до підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 01.01. 2007 року по 09.07.2007 року позивач також не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена.

Таким чином, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди дійшли вірного висновку, що дії управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області є протиправними лише з моменту ухвалення рішень Конституційним Судом України.

За таких обставин, правильним також є висновок судів про те, що позивач в 2006 році та до 09.07.2007 року не мав права на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а має його лише з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то судами обґрунтовано визнано, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суди дали правильну правову оцінку обставинам у справі, перевірили обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення конкретних сум, відповідність їх розмірам мінімальних заробітних плат, які були встановлені чинним законодавством.

Окрім того, обґрунтованим є також і висновок апеляційного суду стосовно часткової зміни постанови суду першої інстанції стосовно стягнення на користь позивача судових витрат.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Виходячи з наведеного, постанова суду першої інстанції в частині, не зміненій апеляційним судом, а також постанова апеляційного суду є законними і обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2008 року в незміненій частині та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Брянці Луганської області про визнання неправомірними дій та стягнення доплати до пенсії дитині війни - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.