К-9262/08 Про визнання дій незаконним та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - 02.06.2009 Прийняття

розглянув ши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м.Горлівки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м.Горлівки Донецької області про визнання дій незаконним та зобов'язання здійснити перерахунок додаткової пенсії,-

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м.Горлівки Донецької області про визнання дій незаконним та зобов'язання здійснити перерахунок додаткової пенсії відповідно до вимог статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м.Горлівки Донецької області про відмову ОСОБА_1 у перерахуванні основної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівка перерахувати ОСОБА_1 основну та додаткову пенсію по інвалідності у відповідності зі ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про прожитковий мінімуму" (966-14) та Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) з 03.11.2007 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2008 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою визнано неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахуванні додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області перерахувати ОСОБА_1 додаткову пенсію по інвалідності у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.12.2007 року

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями, управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з вимогами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами встановлено, що позивач визнаний інвалідом ІІІ групи та належить до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

При цьому 26.11.2007 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області, де перебуває на обліку як пенсіонер, з заявою про нарахування додаткової пенсії у розмірах, встановлених статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але в проведенні перерахунку пенсії йому було відмовлено.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач повинен провести нарахування та виплату додаткової пенсії позивачу, виходячи з їх розмірів, встановлених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , а не постановами Кабінету Міністрів України.

Такий висновок суду є вірним з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин правильними та такими, що відповідають Закону, є висновки судів попередніх інстанцій, що позивач має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (254к/96-ВР) (частина 2 статті 46 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що при визначенні розміру додаткової пенсії позивачу застосуванню підлягає стаття 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зі статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що під час встановлення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, правильними є неприйняття до уваги положень частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлене статтею 50 Закону.

Згідно з частиною третьою статті 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у визначеному законом розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивача має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок додаткової пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Тому обґрунтованими також є висновки судів щодо протиправності відмови відповідача у перерахунку додаткової пенсії у разі встановлення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з апеляційним судом, який скасував постанову суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачеві основної пенсії у відповідності до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки такі вимоги позивач не заявляв при зверненні до суду з позовом.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м.Горлівки Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2008 року, якою скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м.Горлівки Донецької області про визнання дій незаконним та зобов'язання здійснити перерахунок додаткової пенсії - залишити без зміни.