Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Горбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 02.06.09р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя та заяву заступника прокурора Запорізької області про приєднання до касаційної скарги на постанову господарського суду Запорізької області від 27.02.2007 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 18.07.07

у справі №24/76/07-АП

За позовом ЗАТ "Ровер"

до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя

за участю прокуратури

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 01.08.2006 №9085/10/15-011

Закрите акціонерне товариство "Ровер" (далі ЗАТ "Ровер") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової Інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Ленінському районі) з позовною заявою про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 01.08.2006р. №9085/10/15-011.

Постановою господарського суду Запорізької області від 27.02.2006, яку залишено без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.07.07 по справі №24/76/07-АП, позов задоволено: податкове повідомлення-рішення №№9085/10/15-011 від 01.08.2007 скасовано.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

26.05.2009 до канцелярії Вищого адміністравтиного суду надійшла заява заступника прокурора Запорізької області №05/1-1626-07 від 21.05.2009 про приєднання до касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації ЗАТ "Ровер" з податку на додану вартість за травень 2006 року за результатами якої складено акт №84 від 20.07.2006.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №9085/10/15-011 ( №00099215101/0) від 01.08.2006, яким ЗАТ "Ровер" зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі. 18329 грн. за податковою декларацією №31018 від 20.06.2006 за 5 місяць 2006 року.

Судами також встановлено, що у квітні 2006 року позивачем задекларовані податкові зобов’язання в сумі 49805 грн., податковий кредит в сумі 190623 грн. (в тому числі податковий кредит, який виник у звітному періоді -.19873 грн. залишок від'ємного значення попереднього податкового кредиту, який включається до складу податкового кредиту поточного періоду, що включається до складу податкового кредиту звітного періоду, -.170750 грн.).

Крім того, позивачем 20.06.2006, в рамках Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , подана податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2005р., за якою сума податкових зобов’язань позивача становить 7800 грн., сума податкового кредиту, нарахованого за травень 2005р., - 53361 грн., залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту звітного періоду - 107918грн., до декларації надано розрахунок суми бюджетного відшкодування, відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить, 18329 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів щодо задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого та відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг):

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

До того ж слід зазначити, що у відповідності до пп. 7.7.3. н. 7.7. цієї ж статті, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, яке відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

В силу пп. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як встановлено судами та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування за травень 2006 року у рядку 3 "сума податкового кредиту попереднього податкового кредиту., фактично сплачена одержувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг)" становить 18329 грн.

За таких обставин, суді дійшли вірного висновку, що різниця між податковим зобов’язанням та податковим кредитом травня 2005 року має від'ємне значення і складає - 153479 грн. (107918 + 53361 - 7800). Сума, сплачена постачальникам товарів у попередньому податковому періоді, складає 18329грн.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2005 року визначено платником відповідно до чинного законодавства, а вимоги та підстави викладені в касаційній скарзі, на які посилається відповідач, при перегляді рішень на знайшли свого підтвердження та спростовуються викладеним.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя задоволенню не підлягає, а постанова господарського суду Запорізької області від 27.02.2007 та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 18.07.07 у справі №24/76/07-АП – залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 27.02.2007 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 18.07.07 у справі №24/76/07-АП - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар К.Л.Горбенко