Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Горбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 02.06.09р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Артемівської ОДПІ на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2008 та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2007

у справі №2-а-5759/07 (22-а-2673/08)

за позовом ТОВ "ЛайнВуд"

до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення

ТОВ "ЛайнВуд" звернулось до суду з позовом до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення №0001032342/1 від 27 вересня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 731977 грн. та суми штрафних санкцій у розмірі 365989 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2007, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2008, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.10.2005 по 31.03.2007. За результатами зазначеної перевірки складено акт № 1994/23/33063565/ДКС від 27.08.2007.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. п. 7.4.3.,7.4.5. п. 7.4., п. п. 7.7.2а, п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі висновків акту перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 731977 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 365989 грн.

Судами також встановлено, що при здійсненні виїзної планової перевірки ТОВ "ЛайнВуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.03.2007, податковий орган з невідомих причин не врахував показники уточнюючого розрахунку від 07.12.2007, в якому виправляються помилки за жовтень 2005 року, тому в висновках зазначеного акту №1994/23/33063565/ДСК від 27.09.2007 не міститься достовірної інформації щодо розміру суми бюджетного відшкодування.

Згідно ж податкової декларації за жовтень 2005 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок, сума від'ємного значення скоригована з 5319грн. на 735069грн., (рядок 21).

Значення рядка 21 з відрахуванням суми рядка 22.1. (сума податкового боргу, який був відсутній) повинна бути перенесена до податкового кредиту наступного періоду. Так, в рядку 23.1 податкової декларації за листопад 2005 року повинно міститися сума у розмірі 735069 грн.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів щодо задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

В силу ст. 5.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) №2181 від 21 грудня 2000року, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно Наказу ДПА України від 10.09.2001 року "Щодо затвердження податкового роз'яснення щодо застосування другого речення другого абзацу пункту 5.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) платниками податку на прибуток уточнюючий розрахунок подається платником податків обов'язково як спосіб повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки, які мали місце в попередніх періодах, та розкриття інформації щодо змісту і суми таких помилок.

Як встановлено судами, уточнюючий розрахунок щодо виправлення помилок в жовтні 2005 року наданий 07.12.2005, зазначені в ньому показники також враховані і щодо декларації за листопад 2005 року. А згідно податкової декларації податку на додану вартість за листопад 2005 року, в рядку 23 "залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового ) періоду" міститься сума з урахуванням виправлених показників за жовтень 2005 року та складає 740979 гривень (735069 + 5910).

Позивачем за формою Додаток №4 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2005 року складено заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. На зазначеній заяві є відмітка податкового органу про прийняття зазначеної заяви 07.12.2005 року.

Відповідно до п. 7.7.5. зазначеного вище закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання наведеної норми закону Артемівською ОДПІ проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації на додану вартість ТОВ "ЛайнВуд" по деклараціях за жовтень та листопад 2005 року, про що складено акт за № 332/16/33063565 від 15.12.2005

В акті зазначено, що по декларації за листопад проведена звірка даних у розрахунку суми бюджетного відшкодування з даними поданих платником копій первинних документів, в результаті чого порушень не встановлено.

У відповідності до Закону України №2181, податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як зазначено судами, факт надання висновку до органів державного казначейства з боку відповідача не заперечувався.

Крім того, факт сплати суми податку на додану вартість в рахунок бюджетного відшкодування на поточний рахунок позивача з боку органів державного казначейства сторонами також не заперечувався.

Також, позивачем додано до матеріалів справи докази фактичної сплати товарів позивачем у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), що було перевірено судом першої інстанції.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Артемівської ОДПІ задоволенню не підлягає, а ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2008 та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2007 у справі №2-а-5759/07 (22-а-2673/08) – залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Артемівської ОДПІ залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2008 та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2007 у справі №2-а-5759/07 (22-а-2673/08) – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар К.Л.Горбенко