Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гуріна М.І. (суддя-доповідач)

суддів Головчук С.В.

Заїки М.М.

Кобилянського М.Г.

Юрченка В.В.

при секретарі судового засідання Міненку І.М.,

за участю представника відповідача Мильнікова Г.О.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду міста Києва від 23 листопада 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Служби безпеки України в місті Києві про перерахунок пенсії, -

У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Служби безпеки України в місті Києві про перерахунок пенсії з врахуванням надбавки за безперервну службу, передбаченої Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389 (389/2003) "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу"; щомісячної премії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року №829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (829-2000-п) ; 100% надбавки, введеної Указом Президента України від 23.02.2002 року №173"Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" (173/2002) ; 50% надбавки за особливі умови служби, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2003 року № 1167 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби" (1167-2003-п) .

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2004 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду міста Києва від 23 листопада 2004 року скасовано рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2004 року в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання управління Служби безпеки України в місті Києві провести перерахунок пенсії з урахуванням оскаржуваних надбавок та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову в цій частині. В іншій - рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду міста Києва від 23 листопада 2004 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2004 року залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачу, після звільнення зі служби у 2002 році в запас, призначена пенсія за вислугу років.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (393-92-п) при обчисленні пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби, розмір яких визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарні місяці служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією.

Згідно з вимогами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Перерахунки пенсії проводяться з підвищенням тих видів грошового забезпечення, що передбачені статтею 43 вказаного Закону.

Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", яким передбачено перерахунок пенсії, вступив в законну силу з 01.01.2005 року і на правовідносини, що виникли раніше не поширюється.

Таким чином, оскільки, позивач під час проходження служби не отримував оскаржуваних надбавок, то суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що підстав для їх включення в грошове забезпечення при обчисленні пенсії за законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01.01.2005 року, немає.

Проте, суд апеляційної інстанції помилково залишив без змін рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної премії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року №829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (829-2000-п) , оскільки така премія до 01.01.2005 року законодавством не була віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій військовослужбовцям.

Крім того, статтею 2 Прикінцевих положень Закону України від 15.06.2004 року, яким внесено зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12) передбачено, що особи, яким раніше призначено пенсії, мають право на їх перерахунок з урахуванням положень нового закону на виплату 50% перерахованої пенсії з 01.01.2005 року, а з 01.01.2006 року - 100% перерахованої пенсії з врахуванням премії в розмірах встановлених законодавством.

Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але судом апеляційної інстанцій порушені норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення.

Керуючись статтями 160, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2004 року та рішення апеляційного суду міста Києва від 23 листопада 2004 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.