Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Брайка А.І., Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ТОВ "Сармат" на постанову Господарського суду Луганської області від 11.08.2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 року по справі № 10/425-ад за позовом ТОВ "Сармат" до Алчевської ОДПІ про визнання недійсним рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Постановою Господарського суду Луганської області від 11.08.2006 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 року, позовні вимоги ТОВ "Сармат" до Алчевської ОДПІ про визнання недійсним рішення – задоволено частково, скасовано першу податкову вимогу Алчевської ОДПІ №1/162 від 18.05.06 на суму 1700 грн.; в решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 12.12.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ТОВ "Сармат" просить скасувати судові рішення та постановити нове – про задоволення позову посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме, п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. №790 (790-2003-п) , ст.ст. 16, 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", ч.2 ст. 71 КАС України. На думку позивача, відповідач не є органом, уповноваженим видавати суб’єктам підприємницької діяльності ліцензії на торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами, законодавчими актами йому не надано повноважень щодо прийняття рішень про застосування фінансових санкцій, встановлених ст. 17 Закону України №481/95-ВР, оскільки вказані повноваження віднесені до компетенції Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення – без змін з огляду на наступне.

На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що рішення №000102340 від 11.04.2006р., якими до позивача згідно з абз.9 ч.2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" були застосовані штрафних санкцій в сумі 1700 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, стали результати перевірки господарської одиниці – пивного бару "Флінт", розташованому за адресою: м. Алчевськ, вул. Леніна, 59-А, що належить ТОВ "Сармат", які були закріплені в акті №120605352320.

Зокрема, актом перевірки встановлено, що в барі за барною стойкою знаходяться алкогольні напої перелічені в додатку до акту перевірки. Для перевірки не надано довідку про внесення цього місця зберігання до Єдиного Реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

18.05.2006р. Алчевською ОДПІ позивачу направлена перша податкова вимога №1/162, в якій зазначено, що станом на 18.05.2006р. сума податкового боргу позивача за узгодженими податковими зобов’язаннями за платежем "штрафні санкції" в сумі 1700 грн., і починаючи з 26.04.2006р. на всі активи розповсюджується право податкової застави.

Посилаючись на те, що відповідач не є органом, уповноваженим видавати суб’єктам підприємницької діяльності ліцензії на торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами, а відтак, у нього відсутні повноваження щодо прийняття рішень про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення №000102340 від 11.04.2006р. та першої податкової вимоги №1/162 від 18.05.2006р.

Задовольняючи вимоги позивача в частині вимог про скасування першої податкової вимоги №1/162 від 18.05.2006р. суд першої інстанції, з висновком якого погодилась колегія апеляційного суду, правильно виходив з того, що штрафні санкції за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) за своєю природою є адміністративно-господарськими санкціями і не можуть вважатися податковим зобов’язанням.

Таким чином, не можна вважати правомірним направлення відповідачем першої податкової вимоги №1/162 від 18.05.2006р. на суму нарахованих штрафних санкцій на суму 48865,84 грн. за порушення норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , оскільки згідно з п.1.10 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова вимога – це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу, яка відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" надсилається платнику податків, який не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки.

Щодо посилань позивача на відсутність у Алчевської ОДПІ повноважень на застосування до нього штрафних санкцій за порушення ним вимог, закріплених в абз.9 ч.2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з положень чинного законодавства.

Так, повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

Відповідно до статті 1 цього Закону до системи органів державної податкової служби віднесено Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі – органи державної податкової служби).

Згідно з пунктом 1 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на Державну податкову адміністрацію України покладено функцію безпосереднього виконання, а також організації роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов’язану з проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб’єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво та обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; здійснення заходів щодо вилучення, знищення або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищення тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу.

За порушення норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами статтею 17 цього Закону встановлено, що посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Наказом ДПА України від 13 травня 2004 року №271 "Про організаційну структуру органів державної податкової служби" серед функцій та процедур державних податкових інспекцій передбачено функцію адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.

Відповідно до ч.22 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Згідно із визначенням, наведеним в ст.1 зазначеного Закону, місце зберігання – це місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць Зберігання.

Єдиний державний реєстр місць зберігання, відповідно до зазначеної норми Закону, це перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про Заявників.

У разі зберігання спирту, алкогольних напоїв тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, згідно абз.9 ч.2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутність підстав для задоволення вимог позивача щодо скасування рішення Алчевської ОДПІ №000102340 від 11.04.2006р.

Такі висновки судів підтверджуються встановленими по справі обставинами, відповідають вимогам чинного законодавства та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 224, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу ТОВ "Сармат" залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Луганської області від 11.08.2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.