К-8301/07 Про визнання рішення ПФУ про нарахування пенсії за вислугу років незаконним - 27.05.2009 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про поновлення порушених пенсійних прав, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 17 квітня 2007 року, -

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому просив визнати неправомірним рішення комісії по розгляду питань по призначенню пенсії УПФ України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 23.05.2006 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років; зобов'язати відповідача зарахувати в спеціальний стаж роботи, що дає право на одержання пенсії за вислугу років, роботу на посаді головного лікаря центру діагностики фірми "СКАФ" з 30.04.1993 по 31.10.2004 та зобов'язати відповідача здійснити відповідне нарахування пенсії за вислугу років з урахуванням роботи на посаді головного лікаря центру діагностики фірми "СКАФ" з 30.04.1993 по 31.10.2004.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2007 року позов задоволено. Визнано рішення комісії по розгляду питань по призначенню пенсії УПФ України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 23.05.2006 протокол № 848 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років з урахуванням періоду роботи з 30.04.1993 по 31.10.2004 на посаді головного лікаря медичного центру діагностики фірми "СКАФ", - неправомірним. Зобов'язано УПФ України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя зарахувати в спеціальний стаж роботи, що дає право на одержання пенсії за вислугу років, роботу на посаді головного лікаря центру діагностики фірми "СКАФ" з 30.04.1993 по 31.10.2004. Зобов'язано УПФ України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя провести відповідне нарахування пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням роботи ОСОБА_1 на посаді головного лікаря медичного центру приватної фірми "СКАФ" за період роботи з 30.04.1993 по 31.10.2004 з дня набрання чинності рішення суду.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 17 квітня 2007 року постанова суду першої інстанції скасована та прийнята нова, якою в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі на постанову суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 ставить питання про її скасування в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки вона прийнята відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що приватна фірма "СКАФ", є малим приватним підприємством, заснована на власності ОСОБА_1, він був і директором цієї фірми. Згідно з п.1.3. Статуту фірми вона створена для здійснення реабілітації громадян методами фізичної культури та спорту, медицини, біології, виробничої, комерційно-посередницької, торгівельно-закупочної, брокерської діяльності, виконання робіт і надання послуг населенню з метою отримання прибутку (а.с. 31).

У відповідності із записом № 14 у трудовій книжці позивача від 30.04.1993 року згідно з наказом № 2, параграф 1 від 30.04.1993, він також був призначений за сумісництвом за основним місцем роботи і працював в період з 30.04.1993 по 31.10.2004 головним лікарем медичного центру діагностики фірми "СКАФ".

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (909-93-п) (з подальшими змінами та доповненнями) передбачено, що до установ охорони здоров'я відносяться лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри. До посад відносяться - лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).

Статтею 16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" визначено, що необхідною умовою створення закладів охорони здоров'я є їх державна реєстрація та акредитація, а також ліцензування медичної практики, виробництва лікарських засобів, торгівлі лікарськими засобами.

Державна акредитація закладу охорони здоров'я - це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявності в нього умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності. Акредитації підлягають незалежно від форм власності усі заклади охорони здоров'я.

Зважаючи на те, що позивачем не було надано доказів акредитації фірми "СКАФ", а також ліцензування медичної практики, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.