Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Голубєвої Г.К., Конюшка К.В., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2007 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2007 року

у справі № 2-27/8230-2007А

за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання незаконними дій та зобов’язання вчинити дії, -

Фізичною особою–підприємцем ОСОБА_1 було заявлено позов до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про визнання незаконними дій по включенню узгоджених сум податкового зобов’язання в сумі 334 096, 78 грн. в податковий борг згідно карток особового рахунку незаконними та зобов’язання видати довідку про відсутність заборгованості перед бюджетом станом на момент винесення рішення.

Постановою господарського суду від 02 липня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2007 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду АР Крим від 02 липня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2007 року, прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Сімферополі на підставі акта перевірки № 319/17-1/2483410616 від 11 липня 2006 року 21 липня 2006 року прийняла податкове повідомлення рішення № 0001561701/0 про визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 115 586, 80 грн., у тому числі 115 586, 80 грн. – основний платіж, та податкове повідомлення – рішення № 0001571701/0 про визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 144 507, 00 грн., у тому числі 96 338, 00 грн. – основний платіж та 48 169, 00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Вказані податкові повідомлення – рішення були оскаржені в адміністративному порядку.

Рішенням ДПІ в м. Сімферополі від 19 серпня 2006 року № 34626/25 строк розгляду вказаної скарги було продовжено до 30 вересня 2006 року.

Рішенням ДПІ в м. Сімферополі про результати розгляду первинної скарги від 29 вересня 2006 року № 38605/25-0 оскаржувані податкові повідомлення – рішення були залишені без змін, а скарга позивача – без задоволення.

02 жовтня 2006 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим прийняла податкове повідомлення – рішення № 0001561701/1 про визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 115 586, 80 грн., у тому числі 115 586, 80 грн. – основний платіж, та податкове повідомлення – рішення № 0001571701/1 про визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 144 507, 00 грн., у тому числі 96 338, 00 грн. – основний платіж та 48 169, 00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Позивачем зазначені податкові повідомлення – рішення були оскаржені до ДПА в АР Крим шляхом подачі скарги від 10 жовтня 2006 року.

Рішенням ДПА в АР Крим від 27 жовтня 2006 року № 1027 строк розгляду вказаної скарги було продовжено до 08 грудня 2006 року.

Рішенням ДПА в АР Крим № 9804/7/25-009 від 07 грудня 2006 року у задоволенні скарги було відмовлено.

03 травня 2007 року ДПІ в м. Сімферополі прийняла податкові повідомлення – рішення № 0001561701/2 та № 0001571701/2 з аналогічними сумами нарахувань.

24 жовтня 2006 року ДПІ у м. Сімферополі прийняла першу податкову вимогу № 1/3392, якою повідомила позивача, що станом на 24 жовтня 2006 року сума його податкового боргу з податку на додану вартість складає 144 506, 11 грн., а сума податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб - 115 356, 08 грн.

Позивачем було подано позов до господарського суду АР Крим про визнання незаконними податкових повідомлень – рішень ДПІ у м. Сімферополі АР Крим від 02 жовтня 2006 року № 0001561701/1 та № 0001571701/1.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 07 грудня 2006 року було відкрито провадження у справі № 2-27/39-2007А за позовом фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 до ДПІ у м. Сімферополі про визнання незаконними податкових повідомлень – рішень від 02 жовтня 2006 року № 0001561701/1 та № 0001571701/1.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 09 лютого 2007 року провадження у справі № 2-27/39-2007А за позовом фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 до ДПІ у м. Сімферополі про визнання незаконними податкових повідомлень – рішень від 02 жовтня 2006 року № 0001561701/1 та № 0001571701/1 було зупинено до закінчення розгляд справи № 2-27/2164-2007А

01 червня 2007 року позивач звернувся до ДПІ у м. Сімферополі з проханням надати довідку про відсутність заборгованості перед бюджетом.

Відповідач листом від 01 червня 2007 року повідомив про те, що станом на 07 червня 2007 року за даними карток особових рахунків заборгованість позивача перед бюджетом складає 295 622, 27 грн. податку на додану вартість та 38 211, 51 грн. податку з доходів фізичних осіб та 0, 96 грн. пені.

Рішення судів попередніх інстанцій головним чином мотивовані тим, що суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб не були узгоджені в адміністративному та судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до положень підпункту 5.2.3 та підпункту 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заява про перегляд податкового повідомлення - рішення про нарахування суми податкового зобов’язання, подана до контролюючого органу із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Крім того, відповідно до абзацу шостого підпункту 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 вищезазначеного Закону при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання (п. 1.3 ст. 1 цього ж Закону).

Враховуючи те, що сума податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб та з податку на додану вартість, визначені відповідачем сумою податкового боргу, не були узгоджені в адміністративному та судовому порядку, тобто не можуть визнаватись сумою податкового боргу, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги вищевикладене не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Сімферополі АР Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду АР Крим від 02 липня 2007 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.