ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
Іменем України
"26" травня 2009 р. Справа № 21/36-НА
к/с № К-17748/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.І.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Шепетівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області
на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 09.08.2007 року
та постанову Господарського суду Хмельницької області від 22.02.2007 року
по справі № 21/36-НА
за позовом Кредитної спілки "Грицева калитка"
до Шепетівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Кредитна спілка "Грицева калитка" звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Шепетівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2006 року № 106431701/0.
Постановою Господарського суду Хмельницької області від 22.02.2007 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 09.08.2007 року у справі № 21/36-НА позов задоволено повністю та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що постанова та ухвала були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано п.п. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 та п.п. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889 (далі – Закон № 889).
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Шепетівською ОДПІ проведено виїзну планову перевірку Кредитної спілки "Грицева калитка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року, внаслідок якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким згідно з п.п. "б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000р. (далі – Закон №2181), відповідно до п.п. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 ст. 20 Закону № 889 позивачу визначено податкове зобов’язання з прибуткового податку у сумі 936 грн., у тому числі 312 грн. основного платежу та 624 грн. штрафних санкцій.
Кредитною спілкою "Грицева калитка" 29.12.2005 року були виплачені відсотки на додаткові паї в сумі 2400,00 грн., що підтверджено відповідними видатковими касовими ордерами.
Згідно п. 7.2. ст. 7 Закону № 889 ставка податку становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як: процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок); процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до Закону.
З вищезазначеного випливає, що термін "вклад (внесок)" використовується як щодо вкладу / внеску на депозит кредитної спілки, так і вкладу/внеску на пайові внески членів кредитної спілки.
Суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що при застосуванні цієї норми слід також враховувати, що п.п. 22.1.4 п.п. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889 у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та п.п. 9.2.1 і 9.2.2. п.9.2 ст. 9 Закону № 889 у частині оподаткування процентів набирають чинності з 01.01.2010 року.
Враховуючи, що законодавець використовує терміни "процент на вклад / внесок" як щодо виплат на депозитні рахунки, так і щодо доходів на вклади / внески до кредитної спілки), з норми п.п. 22.1.4 Закону № 889 (889-15) випливає, що застосування положення п. 7.2 Закону № 889 (889-15) призупинено і не застосовується.
Також зазначену позицію можна простежити і у інших нормативних положеннях Закону № 889 (889-15) . Так, п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону № 889 встановлює, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: п. 4.2.12 дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів; інші доходи, крім зазначених у п. 4.3 цієї статті.
Однак, дію п.п. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889 зупинено у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із Законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004 року № 2285-ІV (2285-15) . Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 01.07.2004 року № 1958-ІV (1958-15) (далі – Закон № 1958) були внесені зміни до п.п. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889, а саме п.п. "в" після слів "неприбутковими організаціями" доповнено словами "(крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ)". Але ці зміни згідно з Законом № 1958 (1958-15) набувають чинності з 01.01.2005 року.
З 01.01.2005 року оподаткування такої плати (процентів) на пайові членські внески (вклади) та на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитних спілок здійснюється на підставі спеціальної норми, що міститься у абзаці 4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 889.
Стаття 9 цього Закону визначає оподаткування процентів, де у п.п. 9.2.1 та п.п. 9.2.2 п. 9.2 даної статті зазначено, податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у п. 7.2 ст. 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату). Загальна сума податків, утриманих протягом звітного податкового місяця з таких нарахованих (сплачених) процентів платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим агентом до бюджету у строки, визначені законом для місячного податкового періоду.
Підпункт 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону № 889 в редакції Закону № 1958 (1958-15) , зі п.п. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та п.п. 9.2.1 і п.п. 9.2.2 п. 9.2 ст. 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 01.01.2010 року.
З зазначених положень слідує наступне, що до 01.01.2005 року виплата процентів на пайові членські внески (вклади) та на внески (вклади) не оподатковувалися у зв’язку з тим, що кредитна спілка була нарівні з іншими неприбутковими організаціями і мала такі ж пільги по нарахуванню та сплаті податків; з 01.01.2005 року таку привілею виключено, проте цим же законом запроваджено спеціальне оподаткування таких надходжень (п.7.2), що у правозастосуванні пов’язаний з п. 9.2, який відповідно до п.п. 22.1.4 в частині оподаткування процентів набуває чинності з 01.01.2010 року; відповідно до п.п. 22.1.4 проценти на вклад до небанківської фінансової установи будуть оподатковуватися з 01.01.2010 року.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що норми ч.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 889 розповсюджуються на вклад, на проценти, на пайові внески членів кредитної спілки. Враховуючи положення п.п. 22.1.4 Закону № 889 (889-15) , застосування положення п. 7.2 Закону №889 (889-15) призупинені та не застосовуються до 2010 року.
Аналогічна позиція міститься і у листі Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України від 08.06.2005 року № 06-10/10-672.
Беручи до уваги викладене, виплата відсотків на додаткові паї без нарахування та утримання прибуткового податку повністю відповідає вимогам Закону № 889 (889-15) і тому донараховувати позивачу податкові зобов’язання з прибуткового податку у розмірі 312 грн. у відповідача підстав не було.
Відтак обґрунтованими є висновки судів щодо відсутності підстави для застосування до позивача штрафних санкцій згідно п. 17.1.9 ст. 17 Закону № 2181, оскільки відсутні порушення податкового законодавства з боку позивача за операціями з виплати відсотків на додаткові паї.
Відповідно до п. 3 ст. - 220-1 КАС України Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Шепетівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області відхилити.
Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 09.08.2007 року та постанову Господарського суду Хмельницької області від 22.02.2007 року залишити без змін.
Справу № 21/36-НА повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Брайко А.І.
підпис
Карась О.В.
підпис
Рибченко А.О.
підпис
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
В. секретар Коваль Є.В.