Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

Сторони не повідомлялись.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2006

у справі №А 23/127

за позовом Прокурора Центрально-Міського району м.Кривого Рогу в інтересах держави в особі Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів -

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2006, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2006, позов прокурора в інтересах держави в особі Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі задоволено. Стягнуто з СПД - ф.о. ОСОБА_1 на користь державного бюджету 2743 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити, судові рішення залишити без змін.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

12.07.2005 позивачем прийнято рішення №0001162306/0 про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 2743 грн.

Підставою для прийняття рішення стали висновки акта перевірки господарської одиниці відповідача - Кафе "Даурія" від 08.07.2005 № 000143, яким встановлено порушення п.п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності",ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами".

Суди попередніх інстанцій встановивши, що зазначені в акті порушення знайшли своє підтвердження, а також враховуючи той факт, що відповідачем прийняте рішення про застосування штрафних санкцій не оскаржено та не скасовано, за відсутності доказів сплати зазначеної суми, дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно ч.ч.7, 8 ст.11-1 вказаного Закону позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , а в інших випадках - за рішенням суду; позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Доказів порушення позивачем вищезазначених вимог при проведенні перевірки суду не надано.

Доводи відповідача, що бармен ОСОБА_2, яка підписала акт перевірки, не є її працівником, правильно оцінені судом та не взяті до уваги з огляду на те, що зазначена особа знаходилась на місці проведення розрахунків, мала доступ до касового апарату.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2006 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.