Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Чалого С. Я.

Суддів: Бим М. Є.

Гончар Л.Я.

Харченка В. В.

Черпіцької Л. Т.

при секретарі: Мудренко А. О.

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Київської регіональної митниці та Головного управління Державного казначейства у м. Києві про стягнення помилково сплаченого ввізного мита, -

Постановою Господарського суду м. Києва від 12 січня 2007 року відмовлено у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Київської регіональної митниці та Головного управління Державного казначейства у м. Києві про стягнення помилково сплаченого ввізного мита.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18 червня 2007 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали адміністративної справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правомірності справлянням до Державного бюджету України ввізного мита в зв’язку із ввезенням на територію України позивачем банківських металів.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем у червні 2005 року було ввезено на митну територію України банківські метали (золото 999.9 проби в зливках) на суму 10.980.238,27 грн. та сплачено на рахунок відповідача – 219 604, 77 грн. ввізного мита (згідно митної декларації №100000008/5/107913, платіжного доручення №1487 від 02.06.2005 року).

Статтею 6 Закону України "Про єдиний митний тариф" встановлено, що мито, яке стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Підпунктом "в" частини 1 статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" (в редакції, чинній на час ввезення позивачем банківських металів) встановлено, що від сплати мита звільняються валюта України, іноземна валюта та цінні папери. Посилання на те, що від сплати мита звільняються банківські метали, на той час ця норма не містила, тому за їх ввіз мито сплачувалося на загальних підставах.

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що до 16.08.2005 року, на момент ввозу позивачем банківських металів на митну територію України в червні 2005 року, діяв пункт"В" частини 1 статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" в редакції, відповідно до якої банківські метали не були звільнені від сплати державного мита, а тому позивачем було обґрунтовано сплачено ввізне мито під час ввезення банківських металів.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 12 січня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18 червня 2007 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, крім як в строки та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .