Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. І.,

суддів Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Рибченка А. О.,

Федорова М. О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 25.01.2007р. у справі № 15/365-НА

за позовом Приватного підприємства "Кшелсі Ойл"

до Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Приватним підприємством "Кшелсі Ойл", з урахуванням послідуючого уточнення, подано позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції від 23.06.2004р. № 0002422341/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 26 620 грн., в т. ч. 24 200 грн. основного платежу та 2 420 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2006р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 25.01.2007р. у справі № 15/365-НА позов задоволено.

Судові рішеннямотивовані тим, що в акті перевірки не зазначено про перевірку всіх первинних бухгалтерських документів позивача; проведення інвентаризації посадовими особами відповідача не відповідає вимогам законодавства; в резервуарах позивача одночасно знаходились як власні нафтопродукти, так і нафтопродукти, передані на збереження; відповідачем не перевірено в повному обсязі рух товарно-матеріальних цінностей згідно договорів купівлі-продажу та схову; висновком судово-бухгалтерської експертизи документально та нормативно заниження позивачем податку на прибуток не підтверджується; відповідачем не доведено правомірності прийняття свого рішення.

Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: п. 1.23. ст. 1, пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Позивач заперечення на касаційну скаргу не подав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішеннястав акт від 22.06.2004р. № 394 234 31395941 про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2002р. по 31.03.2004р. в якому зазначено, зокрема, про заниження позивачем за 1 квартал 2004 року податку на прибуток на 24 200 грн. у зв’язку із заниженням в цей період скоригованого валового доходу на суму 96 700 грн. шляхом не включення до нього вартості нестачі нафтопродуктів, отриманих на відповідальне зберігання від ТОВ "Континіум-Укр-Ресурс".

Відповідно до абз. 3 п. 1.23., п. 1.24. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті; відповідальне зберігання - господарська операція платника податку, що передбачає передання згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій особі без права їх використання у господарському обороті такої фізичної чи юридичної особи, з подальшим поверненням цих матеріальних активів платнику податку без зміни їх якісних або кількісних характеристик.

Згідно п. 4.1., абз. 7 пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 вказаного Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами; валовий доход включає доходи у вигляді вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті.

Особливість обліку паливно-мастильних матеріалів полягає у тому, що такі матеріали за технічними та фізичними умовами зберігання технологічно однакові, всі фізично отримані нафтопродукти поставляються за допомогою одного технологічного процесу, а тому як власні нафтопродукти, так і передані на відповідальне зберігання можуть зберігатись в одних і тих самих резервуарах і у зв’язку з цим фізична ідентифікація окремо таких нафтопродуктів неможлива.

Як вірно вказано судами, фактична наявність всіх нафтопродуктів у позивача в акті інвентаризації станом на 11.06.2004р. не зазначена, їх залишок на цю дату з даними відомостей по позабалансовому рахунку щодо тих нафтопродуктів, які знаходились на збереженні, не порівнювався.

Крім того, акт перевірки свідчить про неповну перевірку відповідачем всіх первинних бухгалтерських документів позивача щодо руху товарно-матеріальних цінностей, придбаних за договором купівлі-продажу, а також прийнятих на відповідальне зберігання за договором схову.

Зазначене, як вірно вказано судами, також підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи по даній справі.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, а вимоги відповідача – необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

1. Касаційну скаргу Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 25.01.2007р. у справі № 15/365-НА залишити без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.