ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2009 року м. Київ
№К-14071/06
Вищий адміністративний суд України у складі:
судді Костенка М.І. - головуючого, суддів Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,
при секретарі судового засідання: Гусєвій К.О.
за участю представників:
позивача – Миронової Т.С.,
відповідача – не з’явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" в особі його Херсонської філії (далі – ТОВ "Сінніс, ЛТД")
на рішення господарського суду Херсонської області від 01.09.2005
та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 02.11.2005
у справі № 11/283-ПН-05
за позовом ТОВ "Сінніс, ЛТД"
до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі – ДПІ),
управління Державного казначейства в Херсонській області та
фінансового управління виконавчого комітету Херсонської міської ради
про повернення з бюджету надмірно сплаченої суми,
ВСТАНОВИВ:
Позов подано про зобов’язання управління Державного казначейства у м.Херсоні повернути ТОВ "Сінніс, ЛТД" надмірно сплачені грошові кошти за торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу в сумі 97872 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.09.2005, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 02.11.2005, у задоволенні позову відмовлено. Названі судові акти попередніх інстанцій з посиланням на приписи статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та статті 57 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" мотивовано тим, що суб’єкт господарювання звільняється від обов’язку додаткового внесення плати за торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу лише у випадку оплати попередньої вартості такого патенту на весь термін його дії.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ТОВ"Сінніс, ЛТД" просить скасувати ухвалені у цій справі рішення та задовольнити позов. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15)
не є законом про оподаткування, а тому не може запроваджувати зміну податкових ставок і зборів.
Заслухавши суддю доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- позивачем було внесено оплату вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за 2004 рік за платіжними дорученнями:
від 11.12.2003 № 228 – 26250 грн. за 1 квартал 2004 року;
від 30.12.2003 № 242 – 3000 грн. за 1 квартал 2004 року;
від 24.03.2004 № 55 – 58200 грн. за ІІ квартал 2004 року;
від 07.04.2004 № 73 – 600 грн. за ІІ квартал 2004 року;
від 08.06.2004 № 117– 45800 грн. за ІІІ квартал 2004 року;
від 05.07.2004 № 134 – 1400 грн. за ІІІ квартал 2004 року;
від 16.08.2004 № 174 – 4200 грн. за ІІІ квартал 2004 року;
від 30.08.2004 № 181– 20000 грн. за ІV квартал 2004 року;
від 13.09.2004 № 190 – 16000 грн. за ІV квартал 2004 року;
від 20.09.2004 № 197 – 10632 грн. за ІV квартал 2004 року;
від 03.11.2004 № 237 – 12600 грн. за ІV квартал 2004 року;
від 24.11.2004 № 294 – 21000 грн. за ІV квартал 2004 року;
від 15.12.2004 № 299 – 5600 грн. за ІV квартал 2004 року.
- різниця між загальною сумою, фактично внесеною позивачем за названі торгові патенти на 2004 рік, та вартістю цих патентів, яку було визначено на 2003 рік, становить 97872 грн.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо правомірності оплати позивачем вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за 2004 рік за вартістю, встановленою статтею 57 Закону України "Про Державний бюджет України за 2004 рік".
Частиною третьою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу у фіксованому розмірі (за рік):
для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем - 2800 гривень;
для використання грального столу з кільцем рулетки - 128000 гривень;
для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярду) - 96000 гривень за кожний стіл;
для використання кегельбанів, що вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без них, - 4000 гривень за кожний гральний жолоб (доріжку);
для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 1200 гривень за кожний стіл для більярду;
для провадження інших видів грального бізнесу, включаючи розиграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківські установи або у майновій формі на місці, - 4800 гривень за кожний окремий вид (місце) грального бізнесу.
Відповідно до статті 57 Закону України "Про Державний бюджет України за 2004 рік" у 2004 році збільшено вартість торгового патенту на здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та визначено, що встановлені частиною третьою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри "1400", "64000", "48000", "2000", "600", "2400" замінити відповідно цифрами "2800", "128000", "96000", "4000", "1200", "4800".
Згідно з частиною п’ятою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії. Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.
Таким чином, з наведених норм вбачається, що попередня оплата вартості торгового патенту за весь термін його дії звільняє від обов'язків додаткового внесення вартості такого патенту в разі її збільшення згідно з прийнятими після цього актами законодавства.
Оскільки, як установлено судами, ТОВ "Сінніс, ЛТД" не оплачувало вартість патентів за весь строк їх дії, то зазначене правило на нього не поширювалося, а відтак відмова у задоволенні позову є правомірною.
Посилання скаржника на відсутність підстав для застосування вартості патенту, встановленої законом про державний бюджет, оскільки її збільшення не узгоджено із загальними принципами оподаткування, визначеними, зокрема, Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12)
та Бюджетним кодексом України (2542-14)
, і не внесено відповідні зміни до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР)
, не можуть бути взяті до уваги Вищим адміністративним судом України. Адже стосовно спірних правовідносин норми Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12)
та Бюджетний кодекс України (2542-14)
є загальними, у той час коли перевагу мають спеціальні норми, якими за наведених обставин є норми Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР)
та Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік". Крім того, останній прийнято найпізніше із перелічених законодавчих актів, що теж надає йому перевагу при вирішенні питання, нормою якого закону слід керуватися під час розгляду справи.
Отже, застосуванню підлягала вартість патенту, встановлена Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15)
, оскільки він був прийнятий пізніше і фактично вніс зміни до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР)
щодо її розмірів.
За таких обставин відсутні правові підстави для скасування ухвалених у цій справі судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Рішення господарського суду Херсонської області від 01.09.2005 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 02.11.2005 у справі № 11/283-ПН-05 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" в особі його Херсонської філії – без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді: Л.І. Бившева
Н.Є. Маринчак
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна