Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі Прудкій О.В.

за участі представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва,

на постанову господарського суду м.Києва від 22 грудня 2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2007р.

у справі №49/294-А

за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва,

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "УкраМакт";

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Престо"

про визнання угоди недійсною, -

У вересні 2006р. позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом про визнання недійсним усного договору купівлі - продажу укладеного між ТОВ "УкраМакт" та ТОВ "Престо".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, відповідно до ст. 207 ГК України угода укладена між відповідачами підлягає визнанню недійсною, так як у ТОВ "УкраМакт" був умисел на укладення угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави, оскільки рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 13.02.2006р. у справі №2-224-1/06 визнано недійсними установчі документи ТОВ "УкраМакт", а саме: статут, установчий договір та свідоцтво про державну реєстрацію.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.12.2006р. закрито провадження у справі №49/294-А в частині позовних вимог ДПІ у Оболонському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Престо" на підставі п.5 ч.1 ст. 157 КАС України у зв'язку з припиненням цього відповідача як юридичної особи на підставі довідки Державного реєстратора Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації від 18.12.2006р. №295819 про вилучення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Престо".

Постановою господарського суду м. Києва від 22 грудня 2006р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2007р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності умислу у відповідачів чи одного з них на укладення оспорюваної угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, а обставина існування рішення Святошинського районного суду м. Києва у справі №2-224-1/06 про визнання недійсним установчих документів ТОВ "УкраМакт" не звільняє позивача від обов'язку доведення наявності такого умислу у ТОВ "УкраМакт".

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у Оболонському районі м.Києва звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та закрити провадження у справі на підставі ст. 157 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Між ТОВ "УкраМакт" (продавець) та ТОВ "Престо" (покупець) укладено усний договір купівлі - продажу.

Відповідно до акта здачі-приймання poбiт від 05.04.2004р. ТОВ "УкраМакт" виконано будівельні роботи, а ТОВ "Престо" прийнято вказані роботи вартістю 218730,00грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 36455,00грн..

На виконання договору ТОВ "УкраМакт" виписано на адресу ТОВ "Престо" податкову накладну від 05.04.2004 №422 на суму 218730,00грн., в т.ч. ПДВ у poзмipi 36455,00грн..

Судами встановлено, що перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "УкраМакт" за весь час діяльності контролюючим органом не здійснювалась, а висновок про несплату підприємством податків не є беззаперечним доказом цього. За ухилення від сплати податків передбачено кримінальну відповідальність, однак, докази порушення кримінальної справи по даному факту відсутні.

За змістом ст. 207 ГК України недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави i суспільства, або укладена учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності). Правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу - у обох сторін чи однієї, від виконання угоди обома сторонами чи однією.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. 207 ГК України та зазначає, що угода укладена між відповідачами підлягає визнанню недійсною, так як у відповідача-1 був умисел на укладення угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і на підтвердження доводів вказує на рішення Святошинського районного суду від 13.02.2006р. у справі №2-224-1/06.

У вищевказаному рішенні суду зазначено, що засновниками ТОВ "УкраМакт" є ОСОБА_2. та ОСОБА_3.. При цьому, рішенням Святошинського районного суду встановлено, що згідно з відомостями позивача (матеріалами перевірки, проведеної ДПІ у Святошинському районі м. Києва) ОСОБА_2. та ОСОБА_3. не мають відношення до діяльності ТОВ "УкраМакт".

Предметом дослідження у цій цивільній справі була, зокрема, відповідність установчих документів відповідача-1 вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності цього товариства.

Обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

А відтак, наявність рішення Святошинського районного суду міста Києва не звільняє позивача від доведення наявності умислу у ТОВ "УкраМакт" на укладення угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Однак, для визнання угоди недійсною необхідно встановлювати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною. Визнання недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність за наявності вини.

Юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами відповідачів встановлений обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

У відповідності до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними i були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Судова колегія також погоджується з тим, що матеріали справи не містять жодного доказу про визначення податкових зобов'язань ТОВ "УкраМакт" за спірною угодою з ТОВ "Престо".

Таким чином, належними та допустимими доказами позивачем не доведено, що оспорювана угода між відповідачами укладена саме з метою, суперечною інтересам держави, та була направлена на ухилення від сплати податків при наявності умислу у відповідача - ТОВ "УкраМакт".

Kpiм того, відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один piк з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, адміністративно-господарська санкція у вигляді конфіскації не може бути застосована до ТОВ "УкраМакт", оскільки позивачем лише 14.09.2006р. подано до суду позов щодо визнання недійсним договору виконання якого було здійснено у квітні 2004р., тобто, після закінчення строків, передбачених ст. 250 ГК України.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 22-1, 223, 22-4, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва - залишити без задоволення.

Постанову господарського м.Києва від 22 грудня 2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2007р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.