Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Любашевського В.П., Богаченка С.І.

при секретарі судового засідання Наконечній М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

У січні 2009 року року позивач – ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, а саме про стягнення допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі 2862,67 грн. за період з вересня по грудень 2008 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилалась на те, що являється матір’ю малолітніх дітей – сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно з ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" від 01.01.1993 року (із наступними змінами та доповненнями, внесеними Законами України), їй як матері малолітніх дітей, що здійснює догляд за дітьми, повинна надаватися допомога в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом. Проте, зазначена грошова допомога виплачувалась їй відповідачем у неповному розмірі – з вересня по грудень 2008 року – 875,33 грн. Посилаючись на ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) просить стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації на її користь суму недоплаченої їй за 2008 рік щомісячної грошової допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі 2862,67 грн., встановити розмір щомісячної грошової допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, що виплачується управлінням праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації відповідно до чинного законодавства у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6

Головуючий у 1-й інст. суддя Семенюк В.В. ряд. ст. зв. № 2.31 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2а-156/09/2208 справа № 24468/09/9104.doc

років.

Постановою Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2009 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач діяв на підставі Закону України "Про державний бюджет Україна на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", яка викладена в новій редакції і передбачає виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом встановленим для працездатних осіб та середнім сукупним доходом сім’ї в розрахунку на особу за попередніх 6 місяців, але не менше 130 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та права, позивач оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2009 року та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги .

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що є помилковим посилання суду на Закон України "Про державний бюджет Україна на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , яким звужено обсяг виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку. Позивач вказує на те, що зупинення дії положень законів, якими визначено права та свободи громадян, їх зміст та обсяг є обмеженням прав та свобод і може мати лише у випадках, передбачених ст. 64 Конституції України, а саме в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1. являється матір’ю малолітніх дітей – сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дані обставини стверджуються свідоцтвами про народження від 26.06.2008 року, виданих Староушинською селищною радою Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.

Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації позивач щомісяця в 2008 році (з вересня по грудень включно) отримувала допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в сумі: вересень – 95 грн. 33 коп., жовтень-листопад-грудень по 260 грн. щомісячно.

Колегія суддів зазначає, що згідно з ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-6 затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня 2008 року – 526 грн., з 1 квітня 2008 року – 538 грн., з 1 липня 2008 року – 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону (107-17) , підпункту 8 пункту 8 з розділу VІІ "Прикінцевих положень" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) викладено у такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50%, з 1 січня 2009 року – 75%, з 1 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в рахунку на одну особу за попередні шість місяців.

З огляду на наведене, у 2008 році допомога нараховувалась та виплачувавалась відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в рахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 року (v010p710-08) не було визнано неконституційним.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1. щодо виплати їй допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з вересня по грудень 2008 року в розмірі 2862,67 грн.

Доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2009 року у справі № 2а-156/09 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складений та підписаний 23.11.2009 року.