ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Бим М.Є., Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2008 року у справі за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного підприємства Міністерства оборони України "Севастопольське авіаційне підприємство", третя особа – Севастопольський міський центр зайнятості про стягнення суми, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2007 року Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з позовом до державного підприємства Міністерства оборони України "Севастопольське авіаційне підприємство", третя особа – Севастопольський міський центр зайнятості в якому просило за незайняті інвалідами робочі місця у 2006 році стягнути з відповідача 137360,00 грн. адміністративно-господарських санкцій та 8777,73 грн. пені.
Постановою господарського суду м. Севастополя від 13 грудня 2007 року позовні вимоги задоволені.
Справа № К-3753/08 Доповідач: Леонтович К.Г.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2008 року скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалене нове судове рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення 85850,00 грн. адміністративно-господарських санкцій та 5485,82 грн. пені.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2006 році становила 426 осіб. Тобто, відповідач у 2006 році повинен був створити 17 робочих місць для працевлаштування інвалідів. Фактично на підприємстві відповідача було працевлаштовано 9 інвалідів.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Докази того, що протягом 2006 року державне підприємство Міністерства оборони України "Севастопольське авіаційне підприємство" надавало зазначеним органам інформацію про наявні вакантні робочі місця на яких може використовуватися праця інвалідів, судам попередніх інстанцій не надано.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що умовами колективного договору підприємства встановлений перелік робочих місць з важкими та шкідливими умовами праці, кількість яких складала у 2006 році 69 осіб.
Оскільки на робочих місць з важкими та шкідливими умовами праці не можуть бути працевлаштовані інваліди відповідачем мало бути створено 14 робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 85850,00 грн. адміністративно-господарських санкцій та 5485,82 грн. пені за незайняті інвалідами 14 робочих місць.
Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів – відхилити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2008 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
(підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.Г.Леонтович