Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Сенченко Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 року

та постанову господарського суду Миколаївської області від 22.02.2007 року

у справі № 15/478/06 господарського суду Миколаївської області

за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області

до 1. Приватного підприємства "Твіст"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Укрсоя"

про визнання недійсними усних договорів купівлі-продажу, -

В жовтні 2006 року ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання недійсними з підстав, передбачених статтею 207 ГК України, усних угод купівлі-продажу соєвої олії, укладених між ПП "Твіст" та ТОВ "Агропромислова компанія "Укрсоя". При цьому, ДПІ просила суд застосувати наслідки недійсності договорів згідно статті 208 ГК України, а саме: стягнути з ПП "Твіст" на користь ТОВ "Агропромислова компанія "Укрсоя" вартість всього отриманого за спірними договорами в сумі 356375,05 грн., а з ТОВ "Агропромислова компанія "Укрсоя" в доход держави стягнути суму в розмірі 356375,05 грн.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 22.02.2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення судів попередніх інстанцій вмотивовані тим, що наявність умислу на укладення угод з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, не може підтверджуватись лише рішенням суду про визнання недійсними установчих документів юридичної особи, оскільки в даному рішенні відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи спірні угоди сторони або одна із сторін діяли з метою, суперечною інтересам держави і суспільства. Сам факт визнання недійсними установчих документів не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру. На момент укладання спірних договорів ПП "Твіст" перебувало на податковому обліку як платник податку на додану вартість і мало право на видачу ТОВ "Агропромислова компанія "Укрсоя" податкових накладних.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, позивачем ставиться питання про скасування постановлених у справі судових рішень та задоволення позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами встановлено, що в період з листопада 2004 року по червень 2005 року ПП "Твіст" поставило ТОВ "Агропромислова компанія "Укрсоя" соєву олію на загальну суму 356375,05 грн. ТОВ "Агропромислова компанія "Укрсоя" в рахунок оплати вартості отриманого товару передало ПП "Твіст" грошові кошти в сумі 356375,05 грн. Вказані обставини підтверджуються видатковими та податковими накладними, квитанціями до прибуткових касових ордерів, що маються в матеріалах справи.

ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області просить суд визнати недійсними усні договори купівлі-продажу на загальну суму 356375,05 грн. як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, посилаючись при цьому на наявність протиправного умислу у ПП "Твіст".

Наявність протиправного умислу з боку ПП "Твіст" ДПІ обґрунтовує рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.04.2005 року, яким визнано недійсними установчі реєстраційні документи ПП "Твіст", оскільки засновником підприємства є особа, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, тобто підприємство було створено з порушенням встановленого законом порядку, а власник та керівник підприємства не здійснював безпосередньої самостійної діяльності направленої на отримання прибутку.

В зв’язку з наведеним, ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області вважає, що вказані вище усні договори купівлі-продажу підлягають визнанню недійсними на підставі статті 207 ГК України із застосуванням наслідків, передбачених статтею 208 ГК України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що вирішуючи питання щодо визнання спірних договорів недійсними, судами попередніх інстанцій не враховано того, що вимоги про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не можуть бути предметом позову, а тому колегія суддів доходить висновку про наявність таких підстав для закриття провадження у справі в цій частині.

На обґрунтування позову ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області послалась на статті 207, 208 ГК України.

За змістом частини 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін – у разі виконання зобов’язання обома сторонами – в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов’язанням, а в разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, – нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов’язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 статті 10 Закону України від 04.12.1990 № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Відповідно до статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню в частині вимог про визнання недійсними усних договорів купівлі-продажу, із закриттям провадження.

Судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про застосування наслідків, передбачених статтею 208 ГК України, підлягають залишенню без змін. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК України, підпадають під визначення адміністративно-господарських санкцій, дане у статті 238 цього Кодексу. На момент звернення ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області до суду з даним позовом закінчились строки застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлені статтею 250 ГК України.

З огляду на зазначене та керуючись статтями 220, 221, 223, 228, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 року та постанову господарського суду Миколаївської області від 22.02.2007 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними усних договорів купівлі-продажу скасувати із закриттям провадження у справі, а в решті - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.