Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів - Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Весельської Т.Ф.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1до Управління пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про перерахунок пенсії за віком, стягнення не виплачених сум пенсії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 12 лютого 2007 року, -

У жовтні 2006 року позивач звернувся в суд із позовом до Управління пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про перерахунок пенсії за віком, стягнення не виплачених сум пенсії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що він являється пенсіонером і відповідно до Закону України №2343 від 13 січня 2005 року "Про внесення змін до ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", управління Пенсійного фонду в Менському районі провело перерахунок пенсії по віку з 413, 54 грн. до 458 грн. починаючи тільки з 20 травня 2005 року У лютому 2005 року він звертався з проханням зробити такий перерахунок, однак йому було відмовлено, мотивуючи відсутністю бланків. Просить стягнути з управління Пенсійного фонду в Менському районі недосплачену пенсію за лютий - травень 2005 року в розмірі 180, 56 грн., оскільки несвоєчасний перерахунок пенсії відбувся з вини відповідача. Крім того, як працюючому пенсіонеру з 01 квітня 2006 року позивачу відповідач провів перерахунок пенсії відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) і він став отримувати пенсію в сумі 962, 47 грн. З 01 вересня 2006 року розмір пенсії був зменшений на 128, 66 грн. Після звернення до управляння Пенсійного фонду в Менському районі йому роз'яснено, що зменшення розміру пенсії відбулося через ненадання будь-яких первісних документів, які б підтверджували нарахування заробітної плати за результатами роботи, з таким рішенням відповідача він не згоден, оскільки працював довгий час бухгалтером птахорадгоспу "Менський" (реорганізованого в 1997 році в СК "Миколаївський"). Заробітна плата по підприємству працівникам нараховувалась щомісячно у вигляді авансу в розмірі 80 відсотків від посадових окладів, за підсумками роботи за рік проводилась доплата, яка визначається як різниця між нарахованою заробітною платою і нарахованим на протязі року авансом, а також було передбачено преміювання за основні результати господарської діяльності. Ці виплати включались до заробітної плати (доходу), та з цієї суми сплачувались внески на державне соціальне страхування. Просить зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01 вересня 2006 року згідно положень ст. 41 Закону України "Про зальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та стягнути із відповідача на його користь недоплачену пенсію за вересень - листопад 2006 року.

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 08 грудня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1задоволено частково. Визнано такими, які підтверджують, що проведені виплати є виплатами за результатами роботи, термін виконання якої перевищує календарний місяць Зобов'язано Управління пенсійного фонду в Менському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 вересня 2006 року згідно положень ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Стягнуто суму недосплаченої пенсії за вересень-листопад 2006 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 12 лютого 2007 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасовано, в задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовлено, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, постанов суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області та отримує пенсію за віком з 2001 року.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (2343-15) , що діє з 27.01.2005 року, для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати( доходу), з якої сплачувались внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються суми виплат, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включались і до заробітної плати, з якої обчислювалась пенсія, відповідно до Закону України "про пенсійне забезпечення" (1788-12) і не перевищують, 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи.

Суд зазначив, що особам, яким призначена пенсія до набрання чинності зазначеним вище Законом, надано право на її перерахунок з урахуванням положень даної норми Закону та передбачено, що порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 року №306 (306-2005-п) затверджено "Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати(доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов"язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату(дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць", яким встановлено, що документом, який підтверджує виплату особі заробітної плати за результатами роботи, є довідка про заробітну плату із зазначенням підстави для виплати заробітної плати за результатами роботи.

Відмовляючи в частині задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що прийнявши довідку, відповідач, із дня його офіційного звернення - із 01 червня 2005 року провів перерахунок пенсії із врахуванням заробітної плати. Перевірною обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату проведеною управлінням пенсійного фонду в Менському районі відповідно до повноважень, наданих абз.2 п.38 "Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій", затвердженого Постановою правління пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року №1566/11846 (z1566-05) , було встановлено, що накази які зазначені у довідці від 19 травня 2005 року, як підстава для виплати заробітної плати, не підтверджують, проведення виплат за результатами роботи термін виконання якої перевищував календарний місяць.

З цих підстав, відповідач, після отримання результатів перевірки провів перерахунок пенсії із зменшенням її розміру, відповідно до чинного законодавства.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач діяв у межах своїх повноважень, із дотриманням чинного законодавства.

З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 12 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.