ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2009 року № 9915/09/9104
|
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Олендера І.Я., Заверухи О.Б.,
при секретарі судового засідання Романишин О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 20 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення коштів,-
ВСТАНОВИЛА :
ОСОБА_1 в листопаді 2008 року звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправними рішення Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради якими призначалась і виплачувалась допомога по догляду за дитиною до трьох років ОСОБА_1 у розмірах згідно Державного бюджету на відповідний рік. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 13270,25 грн. допомоги по догляду за дитиною до трьох років за 2005-2008 роки із врахуванням втрати частини грошових доходів. Позивач просив поновити строк звернення до суду, пропущений з поважних причин (а.с.4).
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2009 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо не донарахування призначення та виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.07.2007 року по 25.06.2008 року. Зобов"язано стягнути з відповідача в користь позивача 4540 грн. 95 коп. невиплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.07.2007 року по 25.06.2008 року
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, які мають право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12)
. Покликався на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08)
, яке хоча й не встановлює неконституційність п.23 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
висновок Конституційного суду України щодо неможливості внесення законом про Державний бюджет змін до інших законів, можливості зупиняти їх дію чи скасовувати їх, носить загальний характер та стосується законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя .
Не погодившись з вищенаведеною постановою Шевченківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій апелянт просить зазначену постанову скасувати і прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що покликання на рішення Конституційного суду є цілком безпідставними та незаконними, оскільки згідно ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та цільове спрямування цих видатків.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не з"явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Безспірно встановлено, що позивач є матір’ю ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_1, та здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дані обставини стверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції (а.с.20), запереченням проти позову (а.с.10-16).
Відповідно до вимог ст.ст. 13, 14 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.
Відповідно до п.14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 року №489-V, дію ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" на 2007 рік було зупинено та у відповідності до ст. 56 Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (v0a6p710-07)
визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
положення п.14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", якими було зупинено на 2007 рік дію вищевказаної ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
У відповідності до ч.2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Оскільки рішення Конституційного суду України №6-рп було ухвалено 09.07.2007 року (v0a6p710-07)
, то колегія суддів зазначає, що саме з цього моменту у позивача виникає право на отримання спірної допомоги.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, та зазначає, що вірним способом відновлення порушеного права позивача є покладення на відповідача обов’язку провести належне нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі визначеному ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно з урахуванням виплачених позивачу сум, що на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам.
Відповідно до ст.23 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
внесено зміни до ч.1 ст.15 "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" та викладено у такій редакції: "допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн.". Колегія суддів приходить до переконання, що оскільки вказана норма не була визнана неконституційною, то виплати, які проводив відповідач у 2008 році відповідають чинному законодавству.
Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що нарахування та виплата органами праці та соціального захисту населення позивачу відповідних коштів відповідали положенням Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (107-17)
.
Колегія суддів також зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у визначеній сумі є невірним, оскільки предметом даного спору є право на отримання позивачем допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а не розмір нарахування, й суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законом покладено такі повноваження.
Крім того колегія суддів вважає невірним висновок суду першої інстанції стосовно наявності підстав для виплати допомоги із врахуванням індексу інфляції, оскільки, відповідно до п.3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (1078-2003-п)
до об'єктів індексації, визначених у пункті 2 цього порядку, не відносяться, зокрема державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям, допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, допомога на дітей одиноким матерям, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті .
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, п.1,3,4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітаної політики Львівської міської ради задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 20 лютого 2009 року у справі №2а-99/09 – скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов"язати Шевченківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітаної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із урахуванням виплачених сум за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В решті позову відмовити.
постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий:
Судді:
|
В.М. Каралюс
І.Я. Олендер
О.Б. Заверуха
|
Повний текст постанови виготовлено: 16.11.2009 року