Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Івано-Франківської транспортної прокуратури, Івано-Франківського міського суду про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1. на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2005 року,

У липні 2005 року ОСОБА_1. в Апеляційному суді Івано-Франківської області пред'явив позов до Івано-Франківської транспортної прокуратури та Івано-Франківського міського суду про відшкодування моральної шкоди.

Вимоги обґрунтовував тим, що 20 червня 2002 року Івано-Франківським транспортним прокурором порушено кримінальну справу щодо нього, яка 06 вересня 2002 року направлена для розгляду до Івано-Франківського міського суду.

Протягом трьох років справа неодноразово призначалась до розгляду, але по різним причинам судове засідання відкладалось. Лише 30 червня 2005 року судом оголошено вирок, яким його визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України.

Вважає, що з боку суду такі тривалі перерви між судовими засіданнями не були виправданими та, що суб'єктами оскарження було порушено його право на розгляд справи в розумний строк.

Просив стягнути з Івано-Франківської транспортної прокуратури та Івано-франківського міського суду солідарно компенсацію за завдану моральну шкоду в сумі 1699 грн.

Ухвалою судді Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2005 року відмовлено ОСОБА_1. у прийнятті позовної заяви.

Посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, ОСОБА_1. у касаційній скарзі просить скасувати рішення судді суду апеляційної інстанції та повернути справу до апеляційного суду для розгляду позовної заяви по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відмовляючи в прийнятті позовної заяви ОСОБА_1., суддя суду апеляційної інстанції виходив з того, що суддя, як особа, що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем, або іншою особою, яка бере участь у цивільній справі та, що для усунення недоліків та помилок при здійсненні правосуддя законом передбачено інший механізм. А отже, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів вважає, що такий висновок є правильним, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону. Вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Позовна заява ОСОБА_1. не підлягає розгляду в суді, оскільки дії чи бездіяльність судді та прокурора щодо підтримання державного обвинувачення у кримінальному процесі, які є предметом оскарження, в даному випадку пов'язані з розглядом конкретної кримінальної справи і належать до сфери їх процесуальної діяльності, а не до управлінської.

Процесуальні дії судді при здійсненні правосуддя, законність і обґрунтованість судових рішень можуть бути перевірені лише в судовому порядку судами вищих інстанцій.

За таких обставин, суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області правильно відмовив у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1.

Доводи касаційної скарги правильність висновку суду не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Оскільки суддею суду апеляційної інстанції не допущено порушень норм матеріального та процесуального права, то судове рішення слід залишити без зміни.

На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу судді Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1. до Івано-Франківської транспортної прокуратури, Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про відшкодування моральної шкоди - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.