Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника відповідача – Ткаченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Петриківка Агротехсервіс"

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2006 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05 лютого 2007 року

у справі № А 27/255

за позовом Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області

до Закритого акціонерного товариства "Петриківка Агротехсервіс"

про звернення стягнення на активи, -

У серпні 2006 року Царичанська МДПІ в Дніпропетровській області звернулась до суду з позовом до ЗАТ "Петриківка Агротехсервіс" про стягнення за рахунок майна на користь держави 176 869, 88 грн. заборгованості перед бюджетом (165 450, грн. податку на прибуток, 11 375, 63 грн. податку на додану вартість).

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ЗАТ "Петриківка Агротехсервіс" за рахунок його майна на користь держави 114 361, 67 грн. заборгованості перед бюджетом ( 102 653, 40 грн. податку на прибуток, 11 708, 23 грн. податку на додану вартість).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05 лютого 2007 року, позов задоволено.

Звернуто стягнення на активи ЗАТ "Петриківка Агротехсервіс" на користь держави на суму податкового боргу в розмірі 102 653, 40 грн.

Звернуто стягнення на активи ЗАТ "Петриківка Агротехсервіс" на користь держави на суму податкового боргу в розмірі 11 708, 27 грн.

В касаційній скарзі ЗАТ "Петриківка Агротехсервіс", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05 лютого 2007 року, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Царичанською МДПІ в Дніпропетровській області прийняла податкове повідомлення – рішення № 5/26-31791457 від 13 січня 2005 року, яким ЗАТ "Петриківка Агротехсервіс" визначила суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 165 450, 00 грн., у тому числі 110 300, 00 грн. – основний платіж та 55 150, 00 грн. – штрафні (фінансові) санкції, та податкове повідомлення – рішення № 4/23-31791457 від 13 січня 2005 року, яким визначила ЗАТ "Петриківка Агротехсервіс" визначила суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 11 854, 00 грн., у тому числі 7 680, 00 грн. – основний платіж та 4 174, 00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Вказані податкові повідомлення – рішення були оскаржені ЗАТ "Петриківка Агротехсервіс" в судовому порядку.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22 червня 2005 року у справі № 37/53, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2005 року, в задоволені позову ЗАТ "Петриківка Агротехсервіс" до Царичанської МДПІ в Дніпропетровській області про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень № 5/26-31791457 від 13 січня 2005 року та № 4/23-31791457 від 13 січня 2005 року відмовлено.

Сума податкового боргу в розмірі 68 000, 00 грн. була сплачена відповідачем в жовтні 2006 року.

Рішення судів попередніх інстанцій головним чином мотивовані тим, що сума податкового зобов’язання в розмірі 114 361, 67 грн. є податковим боргом, який підлягає стягнення, як такий, що не був погашений платником податку.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно положень підпункту 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5, визнається сумою податкового боргу платника податків.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (абзац другий підпункту 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону).

Враховуючи те, що сума податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій), визначена податковими повідомленнями – рішеннями № 5/26-31791457 від 13 січня 2005 року № 4/23-31791457 від 13 січня 2005 року, була узгоджена в судовому порядку, тобто є податковим боргом, який не був погашений платником податку, а сума пені, що була нарахована на цей податковий борг, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" також визнається податкового боргом, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про правомірність стягнення цієї несплаченої суми податкового боргу з відповідача.

При цьому колегія суддів враховує те, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції без участі представника відповідача, який подав клопотання про відкладення розгляду справи не є порушенням норм процесуального права, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ЗАТ "Петриківка Агротехсервіс" підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2006 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05 лютого 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Петриківка Агротехсервіс" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.