Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Костенка М.І.

Ланченко Л.В.

Рибченка А.О.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сватко А.О.

за участю представників:

позивача: неявка;

відповідача: неявка;

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Спецелектропостач"

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.01.2005 р.

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2005 р.

у справі №5/2369-12/260

за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

до Приватного підприємства "Спецелектропостач"

про узгодження суми податкового зобов’язання

та за зустрічним

позовом Приватного підприємства "Спецелектропостач"

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова (далі по тексту – позивач, ДПІ у Залізничному районі) звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Спецелектропостач" (далі по тексту – відповідач, ПП "Спецелектропостач") про узгодження суми податкового зобов’язання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.09.2004 р. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ПП "Спецелектропостач" до ДПІ у Залізничному районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.01.2005 р. у справі №5/2369-12/260 (Суддя Запотічняк О.Д.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2005 р. (Головуючий суддя – Процик Т.С., судді – Галушко Н.А., Юрченко Я.О.), первісні позовні вимоги задоволено повністю. Узгоджено суму податкового зобов’язання ПП "Спецелектропостач" з податку на прибуток у загальній сумі 2297500,50 грн., в тому числі: 1531667 грн. – основний платіж та 765833,50 грн. штрафні (фінансові) санкції, визначені податковим повідомленням – рішенням №0003242320/0/14091 від 18.06.2004 р. В задоволенні зустрічних позовних вимог – відмовлено.

ПП "Спецелектропостач", не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 11.01.2005 р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2005 р. у справі №5/2369-12/260, звернулось з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ПП "Спецелектропостач" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 18.06.2004р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003242320/0/14091, яким за непрямими методами позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 2297500,50 грн., в тому числі: 1531667 грн. основного платежу та 765833,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ у Залізничному районі на підставі акту "Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП "Спецелектропостач" за період з 27.02.2002 р. по 01.04.2003 р." від 18.06.2004р. №538/23-2/31896326 (далі по тексту – Акт перевірки).

Відповідно до Акту перевірки, контролюючим органом перевірка проведена з застосуванням непрямих методів визначення сум податкових зобов’язань на підставі рішення Начальника ДПІ у Залізничному районі №26 від 16.02.2004 р. шляхом аналізу інформації про доходи та витрати платників податків відповідно до п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2002р. № 697 (697-2002-п) (далі – Методика).

Підставою для застосування непрямого методу визначення податкового зобов’язання, на думку податкового органу, стало ненадання відповідачем звітності до ДПІ у Залізничному районі, ненадання документів для проведення перевірки та незнаходження за місцем реєстрації юридичної особи.

Крім того, на думку податкового органу, відповідачем порушено вимоги п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме підприємством віднесено до складу валових витрат витрати не підтверджені будь-якими відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, виходив, зокрема, з того, що у зв’язку з не встановленням фактичного місцезнаходження підприємства та неведенням платником податків податкового обліку, податковим органом правомірно застосовано непрямі методи при визначенні відповідачу податкового зобов’язання. Крім того, судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги надані відповідачем первинні документи, оскільки без головної книги та журналів-ордерів підприємства не можливо оцінити правомірність та підставність включення даних сум до валових витрат.

Проте, суд касаційної інстанції не може в повній мірі погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони зроблені без повного та всебічного з’ясування обставин справи.

По-перше. Стаття 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачає, що якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків згідно з підпунктом "а" пункту 4.2.2 ст. 4 цього Закону у зв’язку з не встановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв’язку з не веденням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов’язань платника податків може бути визначена за непрямим методом.

Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

Якщо підставою для застосування непрямих методів є відсутність окремих документів обліку, такий метод може застосовуватися виключно для визначення об'єкта оподаткування або його елементів, пов’язаних із такими документами.

Якщо платник податків подає інші документи обліку або інші підтвердження, достатні для визначення показників відсутніх документів обліку, непрямі методи не застосовуються.

У відповідності з п. 3 Методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2002р. № 697 (697-2002-п) , яка діяла на момент визначення сум податкових зобов’язань податковим органом, передбачалось, що непрямі методи визначення сум податкових зобов'язань застосовуються виключно за наявності підстав, передбачених п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п. п. 19.3.6 п. 19.3 ст. 19 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" обов’язок доведення того, що таке нарахування було зроблено належним чином, покладається на податковий орган..

Всупереч вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, який підлягав застосуванню судами на час розгляду справи, судами попередніх інстанцій не були вжиті передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Зокрема, ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не було досліджено наданих відповідачем первинних документів в підтвердження правомірного віднесення відповідних сум до валових витрат. Висновок судів попередніх інстанцій стосовно неможливості оцінки та підставності віднесення зазначених сум до валових витрат без наявності головної книги та журналів ордерів підприємства спростовується наявними в матеріалах справи зазначеними документами, які не були досліджені судами.

По-друге. Відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Контролюючий орган зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Місцевим та апеляційним господарськими судами не було надано правової оцінки поданій до податкового органу в порядку апеляційного оскарження скарзі відповідача №1/22-03 від 02.07.2004 р. і залишеної податковим органом без вмотивованої відповіді, хоча відповідач посилався на неї в своїх запереченнях.

По-третє. Відповідно до п. 9 Методики результати перевірки, здійсненої з метою визначення сум податкових зобов’язань за непрямими методами, оформлюються актом, що затверджується особою, яка прийняла рішення про застосування непрямих методів.

Факт відсутності підпису особи, яка прийняла рішення про застосування непрямих методів, на доданому до позовної заяви примірнику Акту перевірки не знайшов свого відображення у прийнятих судами попередніх інстанцій судових рішеннях.

В четверте. Судами попередніх інстанцій прийнято рішення щодо відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ПП "Спецелектропостач", проте, жодного висновку з посиланням на норми чинного законодавства стосовно мотивів вказаного рішення, судами не наведено.

Вимога щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності як підстави для оцінки судом доказів встановлена ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, за правилами якого здійснювався розгляд даної справи судами першої та апеляційної інстанцій.

За вказаних обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновки попередніх судових інстанцій не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є передчасними.

Зазначене неповне встановлення обставин справи є суттєвим порушенням ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України та виключає можливість висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору, оскільки передбачені ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" (v0011700-76) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Вищий адміністративний суд України зазначає, що оскільки допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення спору та не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, то всі винесені судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду слід врахувати викладене та вирішити спір відповідно до закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Спецелектропостач" на рішення Господарського суду Львівської області від 11.01.2005 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2005 р. у справі №5/2369-12/260 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Львівської області від 11.01.2005 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2005 р. у справі №5/2369-12/260 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.