Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Коваль Є.В.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі м. Рівне

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2007 року

та постанову Господарського суду Рівненської області від 19.12.2006 року

по справі № 12/311

за позовом Державного підприємства "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів"

до Державної податкової інспекції у Рівненському районі м. Рівне,

за участю прокуратури Рівненського району м. Рівне

про спонукання списати податкову заборгованість в розмірі 2 638 635,22 грн., -

В жовтні 2004 року ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Рівненському районі м. Рівне про спонукання списати податкову заборгованість в розмірі 2 638 635,22 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.11.04р. у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Державне підприємство "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про перегляд рішення господарського суду від 10.11.04р. у справі № 12/311 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду від 23.10.06 у справі № 12/311 визнано подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України.

Після перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 10.11.2004 року по справі №12/311 постановою Господарського суду Рівненської області від 19.12.2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2007 року позовні вимоги задоволено частково: Рішення Господарського суду Рівненської області від 10.11.2004 року в частині відмови в задоволенні позову про списання податкового боргу в сумі 2 509 800 грн. скасовано. В цій частині прийнято нову постанову, якою ДПІ у Рівненському районі зобов’язано списати ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" податковий борг, що виник станом на 31.12.1999 року в сумі 2509800 грн. В решті рішення Господарського суду Рівненської області від 10.11.2004 року по справі №12/311 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у Рівненському районі м. Рівне звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій постанову Господарського суду Рівненської області від 19.12.2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2007 року скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вимоги позивача обґрунтовано тим, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2005р. по справі № 4/39 було призначено проведення судово-бухгалтерської експертизи Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Згідно висновку досліджено та виявлено факти і обставини, які впливають на судове рішення по даній справі № 12/311, але не були відомі позивачу на момент розгляду даної справи, і відповідно, не досліджувались Господарським судом Рівненської області.

Відповідач вважає, що по справі відсутні нововиявлені обставини.

Під час розгляду справи судами, зокрема, встановлено, що згідно акту перевірки. ДПІ у Рівненському районі б/н від 30.08.2002р. на погашення заборгованості перед бюджетом в 2001 році по актах вилучення ДВС було реалізовано спирту на суму 672 тис. грн. Реалізація проводилася в березні 2001 року на суму 519765,00 грн. і в червні 2001 року 143373,00 грн. Автоматизованою комп'ютерною базою "ТАХ" в автоматичному режимі ці суми були занесені в попередні періоди, хоча вказані суми були сплачені після 21.02.2001р.

Поряд з цим у висновку № 3324 судово-бухгалтерської експертизи по господарській справі № 4/39 про банкрутство ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" зазначено, що дослідженням поданих документів Шпанівського експериментального заводу харчових екстрактів (за даними обліку податкової інспекції) встановлено, що в поданих документах відсутні дані про списання податкового боргу відповідно до вимог п.п. 18.1.1 п.18.1 ст.18 Закону № 2181.

Даним висновком встановлено також, що ДПІ у Рівненському районі було прийнято рішення від 30.05.2001р. за № 445/24/003750020/3332 на розстрочення податкового боргу на суму 2029507,11 грн., що перевищувало реальний податковий борг підприємства на суму 552914,00 грн. через неправильне списання. Сума боргу, яка повинна бути розстрочена складає 1476592,19 грн.: по ПДВ 71065,55 грн.; акциз на спирт 140218,31 грн.; акциз на ЛГВ 1265308,33 грн.

На момент прийняття ДПІ Рівненського району рішення № 1 від 30.06.2004р. про скасування розстрочення, Шпанівським заводом було сплачено до бюджету 1561161,00 грн., що перевищує на 84568,00 грн. реальний борг на момент рішення про реструктуризацію.

В період з 01.01.2001р. по 31.12.2004р. Шпанівським заводом було нараховано згідно платіжних доручень 7316943,47 грн. Переплата в бюджет за цей період склала 56797,00 грн.

Виходячи із вищевикладеного, суди обґрунтовано погодились, з посиланням на висновки судово-бухгалтерської експертизи щодо відсутності факту списання податкового боргу (основного боргу), який виник станом на 31.12.1999р. по: ПДВ, акцизу на спирт та акцизу на лікеро-горілчані вироби.

Під час розгляду судової справи про перегляд рішення господарського суду Рівненської області № 12/311 від 10.11.2004р. за нововиявленими обставинами, відповідачем не доведено та документально не підтверджено відсутність сум основного боргу по вказаним платежам.

Щодо списання податкового боргу по податку на прибуток 128800 грн. та суми податкового боргу 35,22 грн. то суди дійшли висновку, що в цій частині відсутні докази, які б свідчили про наявність у позивача станом на 31.12.1999р. такого податкового боргу, а тому рішення Господарського суду Рівненської області від 10.11.04р. в цій частині, на думку судів, відповідає фактичним обставинам справи.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Так, статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

Заявник, як підставу для перегляду рішення суду від 10.11.2004 року визначив висновок судово-бухгалтерської експертизи № 3324 від 05.06.2005 року. Таким чином днем виникнення нововиявлених обставин є дата отримання позивачем зазначеного висновку експертизи.

Приймаючи рішення у даній справі суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки вказаним обставинам, зокрема, не встановили об'єкт та дату виникнення нововиявлених обставин з врахуванням вимог статей 245 та 247 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, приймаючи рішення у даній справі суди попередніх інстанцій не врахували, що специфіка спірних правовідносин, зокрема списання податкового боргу передбачає припинення для платника податкових зобов'язань, а відтак, з врахуванням вимог ст. 18 Закону № 2181 та методичних рекомендацій ДПА України, зокрема лист ДПА України від 23.04.2001р. №5289/7/24-2117 (v5289225-01) , суди не надали належної правової оцінки чинному податковому законодавству, що регулює вказані правовідносини.

Таким чином, господарські суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 – 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі м. Рівне задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2007 року та постанову Господарського суду Рівненської області від 19.12.2006 року по справі № 12/311 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 – 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .