ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
Іменем України
28 квітня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого, судді - Смоковича М.І.,
Суддів - Весельської Т.Ф.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В.,
Чумаченко Т.А.,
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд справи
за скаргою ОСОБА_1на дії Голови Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим Білей Володимира Петровича,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Сакського районного суду Автономної Республіки Крим від 2 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 серпня 2004 року, -
в с т а н о в и л а:
В січні 2002 року ОСОБА_1. в порядку провадження по справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, звернувся до суду зі скаргою на дії Голови Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим Білей В.П. щодо ненадання відповіді на його звернення.
Зазначав, що 19 листопада 2001 року надіслав на ім'я Голови Євпаторійського міського суду запит про рух його касаційної скарги на ухвалу Євпаторійського міського суду від 23 листопада 2000 року та ухвалу Верховного (Апеляційного) суду Автономної Республіки Крим від 12 лютого 2001 року. Однак, на час його звернення до суду відповідь на запит не надійшла.
Посилаючись на порушення вимог Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР)
, просив визнати дії Голови Євпаторійського міського суду неправомірними та зобов'язати надати відповідь.
Рішенням Сакського районного суду Автономної Республіки Крим від 2 лютого 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 серпня 2004 року, ОСОБА_1. відмовлено в задоволенні скарги.
Не погоджуючись з указаними рішеннями, заявник звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який передав її у порядку, визначеному пунктом 10 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
Вищому адміністративному суду України для вирішення.
У касаційній скарзі, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Справа розглянута судами попередніх інстанцій до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15)
, а тому суд касаційної інстанції перевіряє додержання норм матеріального і процесуального права, що діяли на час розгляду справи.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 статті - 248-7 ЦПК України (у редакції 1963 року), якщо оскаржувані рішення чи дії було вчинено відповідно до закону, в межах повноважень органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадової або службової особи і права, свободи чи законні інтереси не були порушені, суд постановляє рішення про відмову у задоволенні скарги.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився апеляційний суд, виходив з того, що, оскільки звернення ОСОБА_1. до Євпаторійського міського суду не надходило, то, відповідно, Голова цього суду не надав йому відповідь. Квитанція ж про відправку поштової кореспонденції не свідчить, що суду надіслано саме цей запит, а будь-яких інших доказів на підтвердження указаної обставини не надано.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні справи суди у повному обсязі встановили її обставини, перевірили доводи заявника і суб'єкта оскарження та дали їм належну правову оцінку й ухвалили рішення, що відповідають вимогам закону. Висновки судів обґрунтовані та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а також поясненнями осіб, які брали участь у розгляді справи.
Наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів щодо їх оцінки, а тому не можуть прийматися до уваги.
Оскільки судами при вирішенні справи не допущено порушень норм матеріального чи процесуального права, то відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
З огляду на викладене, керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення Сакського районного суду Автономної Республіки Крим від 2 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 серпня 2004 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий, суддя М. І. Смокович
Судді Т. Ф. Весельська
С. А. Горбатюк
О. В. Мироненко
Т. А. Чумаченко