Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді - Смоковича М.І.,

Суддів - Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А..

Мироненка О.В.,

Чумаченко Т.А.,

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1до Служби з питань звернень громадян Секретаріату Президента України про визнання незаконними дій, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2008 року, -

У березні 2007 року ОСОБА_1. пред'явив в суді позов до Служби з питань звернень громадян Секретаріату Президента України про визнання незаконними дій при розгляді його звернень від 22 липня 2006 року та від 3 січня 2007 року і стягнення матеріальної й моральної шкоди.

Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2008 року, ОСОБА_1. в задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Секретаріат Президента України (далі - Секретаріат) є постійно діючим допоміжним органом, створеним Президентом України відповідно до пункту 28 частини 106 Конституції України (254к/96-ВР) та діє на підставі Положення про Секретаріат Президента України, затвердженого Указом Президента України від 4 листопада 2005 року № 1548/2005 "Питання Секретаріату Президента України" (1548/2005) .

Згідно з підпунктом 19 пункту 4 Положення, Секретаріат організовує прийом громадян та розгляд звернень громадян, які звертаються до Президента України.

Служба з питань звернень громадян Секретаріату опрацьовує звернення громадян і надсилає їх для розгляду до його структурних підрозділів, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів прокуратури, інших державних органів та установ, судів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, відповідно до їх компетенції. Під опрацюванням звернень громадян до Президента України та Секретаріату розуміється визначення працівниками Служби з питань звернень громадян відповідних органів, до повноважень яких належать викладені у зверненнях питання, та направлення їх за належністю, з проханням повідомити про результати розгляду. У разі направлення звернення за належністю, заявники про це інформуються письмово.

Судами встановлено, що звернення ОСОБА_1. від 22 липня 2006 року було перенаправлено Службою з питань звернень громадян Секретаріату Президента України до Прокуратури Івано-Франківської області для розгляду за належністю, оскільки питання, порушені в зверненні, стосувалися неправомірних дій працівників правоохоронних органів.

У зв'язку з тим, що в наступному своєму зверненні від 3 січня 2007 року ОСОБА_1. просив повідомити його про результати розгляду звернення від 22 липня 2006 року, воно також було надіслано до Прокуратури Івано-Франківської області, якій надсилалася його попередня заява.

Відмовляючи з задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції проаналізував результати та наслідки розгляду кожного звернення ОСОБА_1. та дійшов висновку, що діями Служби з питань звернень громадян Секретаріату Президента по їх перенаправленню для вирішення Прокуратурі Івано-Франківської області, за належністю, права та законні інтереси позивача не порушені, оскільки розгляд та вирішення питань, поставлених у зверненнях, до компетенції Президента України, визначеної статтею 106 Конституції України не входить.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з таким висновком.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди всебічно і повно встановили всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, з'ясували дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосували норми матеріального права, що регулюють їх спірні відносини, а тому ухвалені ними рішення підлягають залишенню в силі.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушено норми процесуального права, а тому за правилом частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.