Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Весельської Т.Ф., Розваляєвої Т.С., Чумаченко Т.А., Штульмана І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку Одіссей", за участі третіх осіб: Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна міста Севастополя про визнання частково недійсними свідоцтва та розпорядження, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Нахімовського районного суду міста Севастополя Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2008 року та ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя АР Крим від 29 травня 2008 року,

У квітні 2003 року ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до Севастопольської міської державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку Одіссей" про визнання недійсним розпорядження № 51-р Севастопольської міської державної адміністрації від 16 січня 2002 року "Про оформлення права колективної власності ТОВ "База відпочинку "Одіссей" на 20 котеджів, які знаходяться за адресою: місто Севастополь, поселення Любімовка, вулиця Челюскінцев, 113.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що орган державної виконавчої влади, який видав дане розпорядження, перевищив свої повноваження, розпорядившись власністю, що належить фізичній особі, а саме - позивачу, на підставі договору купівлі - продажі від 24 травня 1999 року, яким ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" продала їй дерев'яні дачні котеджі типу "Шалаш" № 37 і № 38.

Постановою Нахімовського районного суду міста Севастополя Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду міста Севастополя АР Крим від 29 травня 2008 року скасовано постанову Нахімовського районного суду міста Севастополя Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2008 року, провадження у справі закрито.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, справу направити на новий розгляд.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Постановляючи рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що в даному випадку між сторонами є спір про право, що в свою чергу виключає розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Такий висновок суду є правильним та відповідає нормам процесуального права.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо провадження за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі є право власності на спірні котеджі, відновлення порушеного права зі сторони третіх осіб, які як і сторона позивача, на підставі рішень владних органів претендують бути власниками спірного майна.

Тобто між даними особами існує спір про право власності на майно.

За правилами частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить висновку, що судом апеляційної інстанції правомірно закрито провадження в цій адміністративній справі з тих підстав, що між сторонами у справі існує спір про право.

Таким чином, суд апеляційної інстанції належним чином дослідив обставини справи, їм дана правильна правова оцінка, що обґрунтовано доводами судового рішення та не спростовується доводами касаційної скарги.

Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя АР Крим від 29 травня 2008 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.