Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Рустам'яні Е.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 30.03.2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 12.02.2008 року по справі № 24/144/07-АП за позовом ПП ОСОБА_1 до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 30.03.2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2008 року, позовні вимоги ПП ОСОБА_1 до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 11.03.2008 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.03.2009 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ПП ОСОБА_1 - відмовити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме, п.1 ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", п.п.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.8 Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби. Відповідач посилається на те, що чинним законодавством передбачено порядок використання торгового патенту, а саме, розміщення саме оригіналу торгового патенту в місці, яке доступне для огляду кожному з відвідувачів.

Відповідно до ч.2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що підставою для винесення рішення № 0001902304/0 від 18.12.2006 року, яким до позивача застосована штрафна санкція у сумі 12000 грн., стали результати перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності господарській одиниці - казино, яке належить ОСОБА_1 і розташоване за адресою АДРЕСА_1, які були зафіксовані в акті № 08001053/2308/082802592308 від 24.11.2006 року.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог п.1 ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а саме: відсутність оригіналу торгового патенту на відкритому та доступному для огляду місці.

Згідно із визначенням, закріпленим в ч.1 ст. 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.7 зазначеного Закону, торговий патент повинен бути розміщений:

- на фронтальній вітрині магазину, а в разі її відсутності - біля касового апарату;

- на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

- на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;

- у пунктах обміну іноземної валюти;

- у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Отже, за змістом наведеної норми умовою правильного розміщення торгового патенту є його відкритість та допустимість для огляду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оригінал торгового патенту знаходився - в документації позивача, доступній для ознайомлення, що підтверджується актом перевірки.

Згідно з визначенням, наведеним в п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327 (z0925-05) (далі по тексту - Порядок), акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Посилання податкового органу на те, що нотаріально засвідчена копія торгового патенту не знаходилась в доступному для огляду місці, правильно не були взяті судами до уваги, оскільки суперечать вимогам п.1.7 Порядку, відповідно до якого, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Враховуючи, відсутність у податкового органу підстав для застосування до позивача спірної штрафної санкції, колегія касаційного суду вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанції щодо необхідності задоволення вимог позивача про визнання недійсним рішення № 0001902304/0 від 18.12.2006 року.

Висновки судів відповідають вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, встановленим по справі обставинам та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухвалені судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 220, 221, ч. 1 ст. 224, ст. 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія

Касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 30.03.2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 12.02.2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.