Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області

на ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 року

та постанову господарського суду Луганської області від 20.02.2007 року

у справі № 12/899пн-ад господарського суду Луганської області

за позовом Закритого акціонерного товариства "Краснодонський завод "Автоагрегат"

до Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області

про зобов’язання надати висновок, -

Постановою господарського суду Луганської області від 20.02.2007 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 року, задоволено позовні вимоги ЗАТ "Краснодонський завод "Автоагрегат" та зобов’язано Краснодонську ОДПІ надати органу державного казначейства висновок на відшкодування з бюджету податку на додану вартість за декларацією за серпень 2006 року в розмірі 69119,23 грн. Повернуто ЗАТ "Краснодонський завод "Автоагрегат" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3,40 грн.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Краснодонська ОДПІ оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, з огляду на слідуюче.

Судами встановлено, що ЗАТ "Краснодонський завод "Автоагрегат" 15.09.2006 року подано до Краснодонської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2006 року із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування на суму 318169 грн. та розрахунком суми бюджетного відшкодування.

Краснодонською ОДПІ здійснено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2006 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.11.2006 року № 2437/23-00231290, яким підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 року (декларація за серпень) в сумі 282466,31 грн. та встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування в сумі 35702,69 грн. та неможливість підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 282466,31 грн., оскільки відповідь по направлених запитах на проведення зустрічних перевірок постачальників на кінець перевірки не отримані.

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов’язання відповідача надати органу державного казначейства висновок на відшкодування з бюджету податку на додану вартість за декларацією за серпень 2006 року в розмірі 282466,31 грн.

В процесі судового розгляду справи в зв’язку з частковим отриманням бюджетного відшкодування позивач зменшив розмір позовних вимог до 69119,23 грн.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлено пунктом 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно підпункту 7.7.1 вказаної статті, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як встановлено судовими інстанціями, позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2006 року та заява про повернення суми бюджетного відшкодування подані за правилами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Відповідачем була здійснена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2006 року та підтверджено правомірність заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 282466,31 грн. та факт сплати податку в ціни придбаного товару.

Висновок податкового органу про неможливість підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 282466,31 грн., оскільки відповідь по направлених запитах на проведення зустрічних перевірок постачальників на кінець перевірки не отримані, спростовується тим, що Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не пов’язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставинами підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області відхилити, а ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 року та постанову господарського суду Луганської області від 20.02.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.