Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

при секретарі: Сторчоус Н.А.,

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ (далі –УМВС) України в Херсонській області, треті особи: виконавчий комітет Херсонської міської ради, Херсонська обласна професійна спілка атестованих співробітників органів внутрішніх справ України, про визнання дій житлово-побутової комісії УМВС України в Херсонській області протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2007 року, -

У лютому 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просила суд визнати протиправними дії житлово-побутової комісії УМВС України Херсонській області щодо прийняття рішення від 14.03.2006р. в частині зняття її та членів її сім’ї з квартирного обліку при УМВС України в Херсонській області, скасувавши дане рішення у вказаній частині та зобов’язати відповідача поновити її в загальній черзі осіб та в черзі осіб, які мають право на першочергове забезпечення житлом.

В обґрунтування позову заявниця вказувала, що з 2001 року по 2006 рік вона перебувала на квартирному обліку УМВС України в Херсонській області. На підставі ч.2 п.53 "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та надання жилих приміщень в Українській РСР", затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984р. №470 (далі –Правила), нею до житлово-побутової комісії УМВС України в Херсонській області було подану заяву про прийняття від неї на баланс УМВС двокімнатної приватизованої квартири, яка належала їй та її чоловікові на праві спільної сумісної власності за АДРЕСА_1, жилою площею 32м2 та виділення їй та членам її сім’ї жилої площі в межах норм, передбачених чинним законодавством.

Рішенням житлово-побутової комісії УМВС України в Херсонській області від 14.03.2006р. №112 позивачу була виділена квартира жилою площею 43,29м2 за АДРЕСА_1. Цим же рішенням її разом з членами сім’ї було знято з квартирного обліку УМВС України в Херсонській області, про що вона дізналася лише в січні 2007 року.

Вважаючи, що дане рішення в частині зняття з квартирного обліку її та членів її сім’ї незаконним і таким, що порушує її право на отримання житла у встановлених чинним законодавством розмірах, ОСОБА_1. звернулась до суду за правовим захистом.

Постановою Суворовського районного суду міста Херсона від 19.04.2007р. адміністративний позов ОСОБА_1. було задоволено. Визнано протиправними дії житлово-побутової комісії УМВС України Херсонській області по прийняттю рішення від 14.03.2006р. в частині зняття позивача та членів її сім’ї з квартирного обліку при УМВС, вказане рішення скасовано в зазначеній частині. Зобов’язано житлово-побутову комісію УМВС України Херсонській області поновити позивача та членів її сім’ї на квартирному обліку в загальній черзі осіб та в черзі осіб, які мають право на першочергове забезпечення житлом.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2007р. задоволено апеляційну скаргу УМВС України в Херсонській області та скасовано постанову суду першої інстанції. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1. було відмовлено.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з мотивів порушення норм матеріального і процесуального права та залишити в силі постанову Суворовського районного суду міста Херсона від 19.04.2007р.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судами попередніх інстанцій, що позивач ОСОБА_1. з 2001 року по 2006 рік перебувала на квартирному обліку УМВС України в Херсонській області в загальній та першочерговій черзі, як працівник міліції.

На підставі ч.2 ст. 48 Житлового кодексу (далі – ЖК) України (5464-10) , ч.2 п.53 Правил позивачем до житлово-побутової комісії УМВС України в Херсонській області було подану заяву про прийняття від неї на баланс УМВС двокімнатної приватизованої квартири, яка належала їй та її чоловіку на праві спільної сумісної власності за адресою: м.Херсон,

вул.Кольцова, 51, кв.136, жилою площею 32м2 та виділення їй і членам її сім’ї жилої площі в межах норм, передбачених чинним законодавством.

Рішенням житлово-побутової комісії УМВС України в Херсонській області від 14.03.2006р., затвердженим рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 16.03.2006р. №112, позивачу на склад сім’ї з 4 чоловік була виділена квартира за АДРЕСА_1, загальною площею 86,77м2, жилою площею 43,29м2. Цим же рішенням ОСОБА_1. разом з членами сім’ї було знято з квартирного обліку УМВС.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що норма жилої площі згідно житлового законодавства визначена в розмірі 13,65м2 на одного чоловіка. На момент виділення позивачу жилої площі її сім’я складалася з чотирьох чоловік і повинна була забезпечуватися жилою площею із розрахунку 13,65 м2х4, що становить 54,6м2. Проте, оскаржуваним рішенням позивачу була виділена квартира жилою площею 43,29м2, що на 11,5м2 менше норми жилої площі, передбаченої чинними житловим законодавством.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що відповідно до вимог ч.1 ст. 48 ЖК України, жиле приміщення надається громадянам в межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України та Федерацією професіональних спілок України.

Згідно п.53 Правил, жилі приміщення надаються громадянам в межах 13,65м2 жилої площі на одного чоловіка, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. Відповідно до п.п.5 п.53 вищевказаних Правил, рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею у населеному пункті визначається та періодично переглядається виконавчими комітетами обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів сумісно із радами профспілок, виходячи із даних статистичної звітності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спільним рішенням Херсонської обласної державної адміністрації та Херсонської обласної міжгалузевої ради профспілок від 22.05.2003р. №494/п-9 визначено, що такими, які потребують поліпшення житлових умов у 2003-2005 роках, вважаються громадяни забезпечені житловою площею на кожного члена сім’ї менше 7,0м2; у всіх населених пунктах області в 2003-2005 роках рівень середньої забезпеченості громадян житловою площею залишений –9 м2.

Таким чином, вірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що надане позивачу жиле приміщення площею 43,29м2 відповідає нормам середньої забезпеченості громадян житловою площею у даному регіоні, оскільки на кожного члена сім’ї позивача припадає по 10,82м2, у зв’язку з чим відповідач обґрунтовано зняв ОСОБА_1. разом з членами її сім’ї з черги осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Так само вірно апеляційною судовою інстанцією було спростовано твердження позивача про наявність підстав для скасування рішення у зв’язку з порушенням відповідачем вимог п.28 Правил щодо його обов’язку запрошення заінтересованих осіб для розгляду питань про зняття з квартирного обліку та виключення зі списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, оскільки сама по собі вказана обставина не може бути достатньою підставою для скасування прийнятого відповідним органом рішення.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що з’ясувавши в достатньо повному обсязі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суд апеляційної інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Приведені в касаційній скарзі доводи висновки апеляційного суду не спростовують, зводяться до незгоди з ними.

При вирішенні справи судом апеляційної інстанції правильно застосовані норми матеріального права, порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2007 року – залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статтями 235- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.