Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

при секретарі: Сторчоус Н.А.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Алуштинської міської ради Автономної Республіки (далі –АР) Крим, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення №26/328 від 17 березня 2006 року та зобов’язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Алуштинського міського суду АР Крим від 22 травня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 04 грудня 2007 року, -

У липні 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просили визнати недійсним рішення Алуштинської міської ради АР Крим від 17.03.2006р. №26/328 "Про дозвіл гр-ці.ОСОБА_3 на складення проекту відводу додаткової земельної ділянки", посилаючись на те, що оспорюваним рішенням третій особі по даній справі відведена земельна ділянка по АДРЕСА_1, яка є ділянкою загального користування і служить проходом до їх домоволодіння. Просять зобов’язати Алуштинську міську раду визнати дану земельну ділянку, ділянкою загального користування і заборонити передавати її будь-кому в користування або у власність.

Постановою Алуштинського міського суду АР Крим від 22.05.2007р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 04.12.2007р., позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Алуштинської міської ради АР Крим №26/328 від 17.03.2006р. В іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі третя особа –ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені по справі судові рішення, а провадження по справі закрити.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судами попередніх інстанцій, що позивачі проживають у квартирах АДРЕСА_1 що належать їм на праві власності і є власниками земельної ділянки, наданими їм для обслуговування цієї ж частини будинку.

ОСОБА_3 є власником 1/6 частини будинку АДРЕСА_1 і їй належить земельна ділянка, надана для обслуговування частини будинку.

Рішенням Алуштинської міської ради №26/328 від 17.03.2006р. ОСОБА_3 надано дозвіл на складення проекту відводу додаткової земельної ділянки під будівництво та обслуговування домоволодіння площею до 0,01га за рахунок земель міської ради, що прилягають до належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 0,0104га по АДРЕСА_1

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно п.30 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. №280/97-ВР, в редакції згідно із Законом від 16.07.1999р. №997-XIV (997-14) , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Разом з цим, положеннями п."а" ч.3 ст. 83 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. №2768-III передбачено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Задовольняючи позов у частині визнання незаконним та скасування рішення №26/328 Алуштинської міської ради від 17.03.2006р. "Про дозвіл гр-ці. ОСОБА_3 на складення проекту відводу додаткової земельної ділянки", суд правильно виходив із наявності доказів спільного загального користування вказаною ділянкою, яка є фактично єдиним проходом до домоволодіння позивачів.

Згідно плану ділянок (а.с.297, 303) надану рішенням відповідача від 17.03.2006р. №26/328 ОСОБА_3 на складення проекту відводу додаткової земельної ділянки, останню означено, як "прохід", на підставі чого зроблено висновок про те, що вказана ділянка перебуває у загальному користуванні.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що 17.03.2006р. Алуштинською міською радою було прийнято рішення №26/328 про надання третій особі земельної ділянки, яку згідно плану ділянок (а.с.297, 303) означено як "прохід", призвело до порушення права позивачів на користування проходом, який перебуває під землями загального користування.

За таких обставин висновок суду про визнання незаконним та скасування рішення Алуштинської міської ради №26/328 від 17.03.2006р. слід визнати обґрунтованим, оскільки орган місцевого самоврядування прийняв вказане рішення всупереч вимогам закону, що регулює спірні правовідносини.

Встановивши, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального права при відсутності порушень норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2007 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені ст.ст. 235- 239 КАС України.