Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Коваль Є.В.,

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Львівська ПМК-7"

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2007 року

по справі № 5/1899-19/362 А

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Львівська ПМК-7"

до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

Відкрите акціонерне товариство "Львівська ПМК-7" звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №000214550/0 від 09.03.2006 року, яким ВАТ "Львівська ПМК-7", надалі ПМК-7, донараховано штраф за прострочення строку сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 58745,05 грн., №0002151550/0 від 09.03.2006 року, яким донараховано штраф за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 355,00 грн. та №0002164550/0 від 09.03.2006 року, яким донараховано штраф за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 66,30 грн.

Постановою Господарського суду Львівської області від 23.11.2006 року позовні вимоги задоволено; визнано нечинними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для застосування вказаних вище стягнень відповідачем зазначено неіснуючий Акт перевірки за №214/1550 від 09.03.2006 року, а тому зазначені в ньому порушення, не можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2007 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що штрафні санкції застосовані податковою інспекцією правомірно на підставі акту перевірки, в даті якого допущена технічна помилка.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2007 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.03.2006 року податкова інспекція провела перевірку своєчасності розрахунків з бюджетом ПМК-7. За результатами проведеної перевірки працівниками ДПІ складено Акт про порушення податкового законодавства за № 214/1550 від 07.03.2006 року, яким встановлено факт несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р. (далі – Закон №2181), проведено розрахунок штрафних санкцій.

09.03.2006 року ДПІ було прийнято три спірні податкові повідомлення-рішення за №000214550/0, яким позивачу донараховано штраф за прострочення строку сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 58745,05 грн., за № 0002151550/0 про донарахування штрафу за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 355,00 грн. та за № 0002164550/0 про донарахування штрафу за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 66,30 грн.

11 березня 2006 року вказаний Акт та податкові повідомлення-рішення були надіслані за юридичною адресою ПМК-7.

Позивачем не було оскаржено в адміністративному порядку сум зазначених штрафних санкцій у визначений законодавством термін, тому податкові повідомлення-рішення вважаються узгодженими.

У відповідності до п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 позивачу 28 березня 2006 року надіслано першу податкову вимогу за № 1/140 на суму 57795,67 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний адміністративний суд виходив з того, що податкові повідомлення-рішення за № 000214550/0, № 0002151550/0, № 002164550/0 від 09.03.2006 року, прийняті на підставі Акту перевірки за № 214/1550 від 07.03.2006 року, позаяк ті суми штрафних санкцій, які відображені в ньому, повністю співпадають з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, мається та ж сама нумерація, а відносно дати, яку суд першої інстанції помилково вважає як інший, неіснуючий Акт, наведені в якому порушення не можуть бути підставою для прийняття цих же податкових повідомлень-рішень, є нічим більшим як технічною помилкою працівників ДПІ. А відтак, враховуючи положення п. 5.1, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 та п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 штрафні санкції застосовані податковою інспекцією в межах чинного податкового законодавства.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права.

Так, згідно вимог п.4 ч.3 ст. 227 КАС України судові рішення обов’язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2007 року закінчена підготовка до розгляду адміністративної справи за позовом Відкритого акціонерного товариства "Львівська ПМК-7" до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та призначена до розгляду в судовому засіданні на 09 липня 2007 року о 14 годині 30 хвилин.

При цьому будь-які докази направлення судом повісток чи інших документів, що містять інформацію про дату та час розгляду даної справи сторонам по справі в матеріалах справи відсутні. Таким чином, враховуючи ту обставину, що позивач був фактично позбавлений можливості взяти особисту участь в розгляді справи, не можна вважати, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

У зв’язку з викладеним, судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції та направленню на новий розгляд до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 160, 210 – 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Львівська ПМК-7" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2007 року по справі № 5/1899-19/362 А скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 – 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .