Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2008р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2008р.

у справі № 2-а-1771/08 № 2-а-4854/07 (22-а-3875/08)

за позовом Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Август", ліквідатор - ОСОБА_1

про зобов'язання вчинити дії

У грудні 2007р. Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м.Харкова звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Август", ліквідатор - ОСОБА_1 (з урахуванням уточнених позовних вимог) про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Август", в особі ліквідатора - ОСОБА_1 виконати не вчинену дію, а саме допустити фахівців податкової інспекції до проведення позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 15.08.2007р. та надати документи, які свідчать про фінансово-господарську діяльність підприємства за вказаний період.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при отриманні відомостей про внесення до ЄДРПОУ запису про наявність судового рішення про припинення платника податків на підставі направлення № 733 від 16.08.2007р. працівники податкової інспекції прибули на підприємство для проведення перевірки. Проте, за юридичною адресою підприємство було відсутнє. У зв'язку з тим, що керівництво підприємства ухилялося від надання відповідних документів, податкова інспекція змушена звернутись до суду з позовом про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2008р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2008р., в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими в справі судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова № 414 від 15.08.2007р. "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ фірма "Август" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 15.08.2007р." у зв'язку з внесенням відомостей до ЄРДПОУ про припинення платника податків ТОВ фірма "Август" призначено позапланову перевірку вказаного підприємства.

16.08.2007р. на підставі наказу № 414 податковою інспекцією було видано направлення на проведення виїзної позапланової документальної перевірки.

При виході перевіряючих за місцезнаходженням відповідача було встановлено його відсутність, про що складено Акт № 476 від 16.08.2007р.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, із яким погодився суд апеляційної інстанції, що Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) не передбачено такого способу реалізації податковим органом своїх повноважень, як звернення до суду з позовними вимогами, які є предметом спору в даній справі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з правомірністю висновків судів попередніх інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, але з наступних мотивів.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) (далі - Закон України від 04.12.1990р. №509-ХІІ (509-12) ).

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України, іншими нормативно - правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанції, повноваження та права органів державної податкової служби визначені статтями 10, 11, - 11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.

Відповідно до частини 8 статті 11-1 зазначеного Закону позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених в цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом.

Таким чином, у разі виникнення будь-якої з обставин, викладених у частинах шостій та сьомій статті - 11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, позапланова перевірка може бути проведена за рішенням керівника податкового органу, оформленим наказом.

Тобто, в даному випадку на підставі наказу керівника податкової інспекції № 414 від 16.08.2007р. контролюючий орган мав всі правові підстави для проведення позапланової виїзної документальної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 15.08.2007р.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

За змістом статті - 11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ позапланові виїзні перевірки платників податків проводяться з підстав, які передбачені частинами 6 та 7 цієї статті, та на підставі наказу керівника податкового органу. При наявності ж інших підстав для проведення позапланової перевірки, які вказаними нормами не передбачені, необхідно рішення суду про надання дозволу на проведення позапланової перевірки у зв'язку з такими підставами (частини 7, 8 вказаної статті).

Отже, Законом України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (509-12) передбачено право податкової інспекції на звернення до суду з позовом про надання дозволу на проведення позапланових перевірок, проте рішення суду як виключну підставу для проведення позапланової документальної перевірки необхідно розглядати лише у випадках виникнення обставин, які прямо не зазначені у статті - 11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.

З наведеного випливає, що пункт 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного суду України кореспондується саме з частинами 7, 8 статті - 11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.

Таким чином, в разі не допуску до проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, яка проводиться на підставі наказу керівника податкового органу, у податкового органу немає передбачених законом підстав для звернення до суду з відповідним позовом. В цьому випадку податковий орган має право вжити до такого платника податків інші, передбачені законом, заходи впливу, зокрема, застосувати адміністративний арешт активів згідно підпункту "г" підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України "від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що помилковість мотивів відмови у задоволенні позову не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення.

Згідно з частиною 3 статті - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2008р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2008р. у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України.