Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Пилипчук Н.Г., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2007

у справі № АС-03/477-06 господарського суду Харківської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Уніта"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

про зобов’язання списати безнадійний податковий борг в сумі 33435,55 грн

Постановою господарського суду Харківської області від 16.11.2006, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2007, позов задоволено: зобов'язано ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова списати безнадійний податковий борг в розмірі 33435,55 грн, що складається із штрафних санкцій за перевищення ліміту залишку готівки в розмірі 31 765,47 грн та нарахованої на цю суму пені в розмірі 1670,08 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковий борг у зазначеній сумі виник у позивача 03.10.2001, а право на його списання – 03.10.2004, у зв'язку з чим доводи ДПІ про заборону списання податкового боргу, встановлену нормами статті 70 Закону України "Про Державний бюджету України на 2005 рік" та статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" є необґрунтованими, оскільки право на списання податкового боргу виникло до введення такої заборони.

В касаційній скарзі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій статті 70 Закону України "Про Державний бюджету України на 2005 рік" та статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позов про зобов'язання ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова списати 33 435,55 грн боргу ТОВ "Уніта", суд виходив з того, що цей борг є податковим, а відтак на нього поширюється дія підпункту "в" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Разом з тим, судом встановлено, що сума боргу, з приводу списання якого виник спір у цій справі, складається із сум штрафних санкцій за перевищення встановленого чинним законодавством ліміту залишку готівки /31 765,47 грн/ та пені, нарахованої на зазначену суму штрафних санкцій (1670,08 грн).

Згідно з преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 вказаного Закону податкове зобов’язання – зобов’язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 цієї статті податковий борг / недоїмка / - податкове зобов’язання / з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності /, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

За визначенням пунктів 1.4,1.5 цієї ж статті штрафна санкція / штраф / - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання / без нарахування пені та штрафних санкцій /, яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням правил оподаткування, визначених відповідними законами, а пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Згідно з підпунктом "в" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 зазначеного Закону підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) стосується сфери податків і зборів (обов'язкових платежів), вичерпний перелік яких наведений у статтях 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування".

Цей перелік податків і зборів не містить в собі платіж "штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки".

З огляду на це, у судів першої та апеляційної інстанцій не було підстав для прийняття рішення про зобов'язання органу державної податкової служби списати борг за цим платежем на підставі підпункту "в" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Таким чином, суди попередніх інстанцій повно і правильно встановивши обставини справи, порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень. Це відповідно до статті 229 КАС України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 220, 22-3, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова задовольнити.

Скасувати постанову господарського суду Харківської області від 16.11.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2007, в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.