К-11014/07 Про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії - 22.07.2009 Прийняття

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду (далі –УПФ) України в Марківському районі Луганської області про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії, за касаційною скаргою начальника УПФ України в Марківському районі Луганської області на постанову Марківського районного суду Луганської області від 12 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 16 квітня 2007 року, -

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФ України в Марківському районі Луганської області про визнання неправомірною відмову відповідача у перерахунку призначеної йому пенсії, зобов’язавши останнього здійснити такий перерахунок у відповідності з положеннями ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-XII (надалі – Закон №796-XII (796-12) ) починаючи з дня звернення до відповідача із заявою про перерахунок.

В обґрунтування позову заявник вказував, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, має інвалідність ІІІ групи із захворювання пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Позивач зазначає, що він 22.08.2006р. звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням вимог Закону №796-XII (796-12) , ст.50 якого передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам ІII групи у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, а ч.4 ст.54 встановлює, що пенсія по інвалідності інвалідам ІІІ групи не може бути нижчою 6 мінімальних пенсій за віком.

Отримавши 22.08.2006р. письмову відмову, він звернувся до суду за правовим захистом.

Постановою Марківського районного суду Луганської області від 12.09.2006р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 16.04.2007р., позовну заяву задоволено. Визнано дії УПФ України в Марківському районі Луганської області незаконними, зобов’язано відповідача провести перерахунок державної пенсії позивача з часу звернення із заявою в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до встановленого законом мінімального розміру пенсій за віком на день звернення УПФ України в Марківському районі Луганської області.

В касаційній скарзі начальник УПФ України в Марківському районі Луганської області просить постанову Марківського районного суду від 12.09.2006р. та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 16.04.2007р. скасувати з мотивів порушення судами обох інстанцій норм матеріального права, ухваливши нове рішення, яким в позові відмовити.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, що призначається після виникнення права на державну пенсію.

З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судами попередніх інстанцій, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 (посвідчення НОМЕР_1), має інвалідність ІІІ групи із захворювання пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, у зв’язку з чим йому була призначена державна пенсія відповідно до ст. 54 Закону №796-XII, а також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.50 цього ж Закону.

Частиною 4 ст.54 цього Закону, що визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, встановлено, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності –6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, зокрема, інвалідам ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст.53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем, виходячи із розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) , що складає 19,91грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшли обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій всебічно і повно встановили всі фактичні обставини справи та правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні відносини сторін, а тому ухвалені ними судові рішення відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України підлягають залишенню в силі.

Доводи касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про те, що застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" суперечить вимогам частини 3 указаної статті, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до цього Закону, висновку судів не спростовують, оскільки чинним законодавством не передбачено іншого, крім передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімального розміру пенсії за віком, а тому є можливим застосування даної величини до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу начальника Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області – залишити без задоволення .

Постанову Марківського районного суду Луганської області від 12 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 16 квітня 2007 року – залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статтями 235- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.