Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим на постанову Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим, третя особа - Міністерство праці та соціальної політики України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим про визнання неправомірними дій щодо відмови у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язання виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Позивач посилається на те, що розмір виплачуваної їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не відповідає розміру, встановленому ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", та просить усунути зазначені порушення, провівши відповідні виплати.

Постановою Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2008 року, позов задоволено частково: визнано дії відповідача з відмови у виплаті позивачу щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років, неправомірними; зобов'язано відповідача виплачувати позивачу щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років, з 02 листопада 2007 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в позові. В касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема скаржник посилається на необґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", оскільки позивач є особою, застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Заперечень не надійшло.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Позивачем заявлені вимоги про виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Відповідно до ст. ст. 13, 14, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має незастрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку непрацюючій особі призначається на підставі виданої за місцем проживання довідки про те, що вона не працює (не служить, не навчається) і дитина проживає разом з нею. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Отже, право на вказану допомогу мають особи, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За таких підстав заслуговують на увагу доводи скаржника щодо неправильного встановлення судами обставин справи щодо статусу позивача, яка, згідно доводів відповідача, є особою, застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Про такі обставини свідчить, зокрема, довідка про отримання допомоги (а. с. 19), що видана Управлінням праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим, яка підтверджує те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася ОСОБА_1як особі, застрахованій в системі загальнообов'язкового соціального страхування.

Порушення судами попередніх інстанцій, які призвели до неправильного вирішення справи, не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, оскільки останній не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, тому судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи судам слід встановити, до якої категорії осіб, які мають право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відноситься позивач, з урахуванням чого вирішити спір.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим задовольнити.

Постанову Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239 КАС України.