К-38046/06 Про скасування податкових повідомлень-рішень яким визначено податкове зобов’язання сплатити частину прибутку до бюджету та нараховано штрафні санкції - 21.04.2009 Прийняття

ДПМіністерства оборони України "Південь" (далі – Підприємство) звернулося до суду зі позовною заявою, в якій просить визнати дії Державної податкової інспекції у Овідіопольському району Одеської області (далі-ДПІ) щодо проведення на Підприємстві камеральної перевірки протиправними, визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення-рішення від04.07.2006 №0000031501/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання сплатити частину прибутку (доходу) до бюджету в розмірі 772500грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції – 38600грн. за порушення ст. 65 Закону України "Про державний бюджет України на 2005рік" (із змінами та доповненнями), Постанови Кабінету Міністрів України від15.01.2005 №50 "Про затвердження Порядку і нормативу відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році" (50-2005-п) (далі – Постанова КМУ№50), та податкове повідомлення-рішення від04.07.2006 №0000041501/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 193100грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції – 386200грн. за порушення пп.7.8.2 п.7.8 ст. 7 Закону України від28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України №283/97-ВР (283/97-ВР) ) (із змінами та доповненнями) (далі – Закон №334/94-ВР (334/94-ВР) ).

Постановою Господарського суду Одеської області від05.10.2006, залишеною без змін ухвалоюОдеського апеляційного господарського суду від23.11.2006 посправі№15/253-06-6771А позов задоволено частково. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення від04.07.2006 №0000031501/0, та №0000041501/0. В решті позовних вимог відмовлено.

Судами встановлено, що податкові повідомлення–рішення, про скасування яких заявлено вимоги, ухвалені за результатами проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток Підприємства за 9 місяців 2005 року, за наслідками якої складено Акт від26.06.2006 № 479/15-0/24971375, та згідно з пп. "в" пп.4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України від21.12.2000 №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі- Закон № 2181-III (2181-14) ).

Підставою застосування штрафних санкцій став викладений в Акті перевірки висновок ДПІ щодо ненарахованої частини прибутку (доходу) Підприємством за період 2004рік – 9 місяців 2005року, чим було порушено ст. 65 Закону України "Про державний бюджет України на 2005рік".

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані положеннями пп.7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, ст. 5 Закону України "Про державний бюджет України на 2005рік" та Господарського кодексу України (436-15) (далі - ГК України (436-15) ), Постанови КМУ№50.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Підприємство згідно Статуту створено з метою реалізації напрямів організації економічної та господарської діяльності Збройних Сил України відповідно до Наказу Міністра Оборони від15.07.1998 №286, яким і затверджено Статут Підприємства. Зокрема, Підприємство створено з метою отримання прибутку, участі у вирішенні соціальних проблем військовослужбовців Збройних Сил України.

Згідно установчих документів статутний фонд Підприємства становить 50000грн., однак, як встановлено судами, фактично на балансовому рахунку Підприємства рахується 0,00грн., розмір долі, яка належить державі у статутному фонді не визначена, про що також зазначено в Акті перевірки від27.02.2006 №0/24971375, який складено за результатами попередньої перевірки. Відповідно до ГКУкраїни (436-15) відомості про акції, частки, паї, що належать державі у статутному фонді Підприємства до Реєстру корпоративних прав держави не включені (ст.171), відсутній належним чином затверджений фінансовий план (ст.75). Крім того, за результатами попередніх документальних перевірок дотримання вимог податкового та валютного законодавства Підприємством в період2003-2006роки, порушень в частині перерахування частини прибутку до загального фонду державного бюджету ДПІ виявлено не було, лише акцентувалась увага на існуванні проблемного питання щодо відображення у податковій звітності дивідендів державних некорпоратизованих підприємств, казенних підприємств та їх об’єднань згідно постанови Кабінету Міністрів України від22.04.2003 №557 (557-2003-п) .

Не погодившись із постановою Господарського суду Одеської області від05.10.2006 та ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від23.11.2006 посправі№15/253-06-6771А, Державна податкова інспекція у Овідіопольському району (ДПІ) подала касаційну скаргу на зазначені судові рішення, які просить скасувати та відмовити в позові, обґрунтовуючи тим, що судами невірно неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Скаржник свою скаргу обґрунтовує нормою п.1 ст. 5 Закону №2181-III, якою встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до наведеного, скаржник зазначає, що у серпні2006року Підприємством було надано декларацію з податку на прибуток за 1 півріччя2006року, де в графах 20-21 "авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів" та "дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними підприємствами" стоїть "0". 19.08.2006 Підприємство надає уточнюючу декларацію за 1півріччя2006року, де в графах 20-21 показує 116775грн. та 467100грн. відповідно, а також розрахунок частини прибутку, що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності в2005році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності в2006році, де в графі 15 "частина прибутку за звітний період 2006року, що відраховується до загального фонду державного бюджету" зазначено 467100грн. Відповідно до зазначеного розрахунку Підприємством було сплачено авансові внески в розмірі 116775грн. нараховані на суму 467100грн.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, де з висновками, викладеними в касаційній скарзі не погоджується, та вважає рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визначено ч.1-ч.3 ст. 74 ГКУкраїни - державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. 2. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. 3. Статутний фонд державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації цього підприємства як суб'єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду державного комерційного підприємства встановлюється законом.

Вартість корпоративних прав держави й активів суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких визначені частка держави, оцінюється згідно "Методики оцінки державних корпоративних прав", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від02.08.1999 №1406 (1406-99-п) (ст. 169ГКУкраїни).

Фонд державного майна України формує і веде Реєстр корпоративних прав держави згідно з постановою Кабінету Міністрів України від29.10.2003 №1679 "Про формування і ведення Реєстру корпоративних прав держави" (1679-2003-п) (ст. 171ГКУкраїни).

До Реєстру включаються відомості про акції, паї, частки, що належать державі у статутних фондах господарських товариств - резидентів та нерезидентів.

Реєстр ведеться на основі відомостей, поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за встановленими Фондом державного майна формами в електронному та паперовому вигляді. Разом з відомостями подаються копії нормативно-правових актів про створення, реорганізацію, ліквідацію господарського товариства, свідоцтва про державну реєстрацію, засновницьких документів (статуту), свідоцтва про реєстрацію випуску акцій та інших документів, що підтверджують розмір державної частки у статутному фонді господарського товариства.

Відповідно до ст. 65 Закону України "Про державний бюджет України на 2005рік" господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності 2004року (крім результатів фінансово-господарської діяльності у 2004 році, з яких сплачено частину прибутку (доходу) відповідно до ст. 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004рік" (Відомості Верховної Ради України, 2004, №17-18, ст.250) та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005році.

Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Таким чином, оскільки судами встановлено, що Підприємство є державним комерційним підприємством, статутний фонд якого, на відміну від інших комерційних підприємств, створення яких допускається законом при формуванні його засновниками, утворюється уповноваженим органом до його державної реєстрації, тому суд касаційної інстанції погоджується із доведеним фактом про те, що розмір долі Підприємства, яка належить державі у статутному фонді не визначена була.

Погоджуючись із правовою позицією судів попередніх інстанції, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу скаржника на той факт, що згідно установчих документів статутний фонд Підприємства становить 50000грн., однак, фактично на балансовому рахунку Підприємства рахується 0,00грн., розмір долі, яка належить державі у статутному фонді не визначена, відомості про акції, частки, паї, що належать державі у статутному фонді Підприємства до Реєстру корпоративних прав держави не включені. Також відсутній належним чином затверджений фінансовий план.

Отже зазначена позиція скаржника є помилковою, а тому безпідставною. Відповідно постанова Господарського суду Одеської області від05.10.2006 та ухвала Одеського апеляційного господарського суду від23.11.2006 посправі№15/253-06-6771А скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права. А касаційна скарга висновків судів не спростовує.