Головуючий в 1 інстанції Поліщук Н.В.

Суддя-доповідач Хрімлі О.Г.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Енергетичної регіональної митниці м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 10 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Енергетичної регіональної митниці м. Києва про скасування постанови, -

Вітковська Ліана Валентинівна звернулась до Оболонського районного суду м. Києва з адміністративним позовом про скасування постанови Енергетичної регіональної митниці м. Києва від 05 березня 2008 року № 18/12400/08 у справі про порушення митних правил ОСОБА_1, передбаченого ст. 355 Митного кодексу України, згідно якої на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10 червня 2008 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідачем - Енергетичною регіональною митницею м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи, 16 лютого 2004 року між ТОВ "Імпел Ко Лтд" митним брокером якого є ОСОБА_1 та ПзІІ "Лукойл-Україна" було укладено брокерський договір № 5, згідно умов якого ТОВ "Імпел Ко Лтд" зобов’язується здійснювати митне оформлення вантажів ПзІІ "Лукойл-Україна" у відповідності до діючого законодавства України.

ОСОБА_1 14 січня 2008 року подала до відділу митного оформлення № 1 Енергетичної регіональної митниці м. Києва вантажну митну декларацію (далі – ВМД), яку зареєстровано за № 124000001/8/004117, на товар "паливо дизельне Євро сорт F, вид ІІ (ЕН 590:2004).

Позивач у графі 31 ВМД зазначила масову частку сірки в такому самому розмірі, як це визначено в відповідних паспортах якості та сертифікатах відповідності, а саме в розмірі 0,0050%.

В ході митного контролю товару 14.01.2008 року відділом митного контролю № 1 було направлено запит № 12/49до відділу контролю митної вартості номенклатури Енергетичної регіональної митниці м. Києва для проведення відбору зразків (проб) товару, що відповідає вимогам ч. 7 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання проведення обліку, зберігання та реалізації дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки" № 545 від 21.03.2007 (545-2007-п) року.

Зазначеним відділом, 30 січня 2008 року було прийнято рішення по визначенню коду товару, який є таким же самим, як і було зазначено позивачем, а саме № КТ-124-17/221-08, при цьому змінився відсотковий вміст масової частки сірки, який встановлено на рівні 0,0053%.

05 березня 2008 року заступником начальника Енергетичної регіональної митниці м. Києва з правоохоронної роботи – начальником служби боротьби з контрабандою Максимкіним І.О. винесено постанову у справі №18/12400/08 про порушення митним брокером ТОВ "Імпел Ко Лтд" - ОСОБА_1 митних правил, передбаченого ст. 355 Митного кодексу України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що є кратним 8500 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про порушення позивачем митних правил, передбачених ст. 355 Митного кодексу України, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до ст. 319 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, що представляє собою протиправні, винні (умисні або по необережності) дії або бездіяльність, які посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний контроль України, за які Митним кодексом (92-15) передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 355 Митного кодексу України, заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину.

Відповідно до ч. 4 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання проведення обліку, зберігання та реалізації дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки" (545-2007-п) , вид дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки визначається на підставі паспорта якості, виданого випробувальною лабораторією підприємства-виробника дизельного палива на кожну партію відвантаженої готової продукції, або паспортом якості дизельного палива, що ввозиться на митну територію України, який може бути виданий іншою акредитованою лабораторією на кожну партію відвантаженої готової продукції. Відомості, що містяться у паспорті якості, підтверджуються сертифікатом відповідності, виданим в установленому порядку уповноваженим органом із сертифікації, визначеним відповідно о законодавства.

Крім цього встановлено, що зміни відсоткового вмісту сірки фактично не призвело до недобору податків та зборів, так як для визначення виду дизельного палива за вмістом масової частки сірки застосовувались результати зазначеної вище експертизи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідно до зазначеного, позивач не мав умислу на заявлення в митній декларації №124000001/8/004117від 14.01.2008 року неправдивих відомостей і надання митному органу документів з такими відомостями в якості підстав для зменшення сплати податків і зборів.

Таким чином, на час складення протоколу №18/12400/08 від 14.02.2008 року про порушення митних правил та постанови Енергетичної регіональної митниці №18/12400/08 від 05.03.2008 року позивачем був оформлений вантаж відповідно до коду товару такого ж самого, як було визначено 30.01.2008 року відділом контролю митної вартості номенклатури Енергетичної регіональної митниці м. Києва, а саме № КТ-124-17/221-08.

За вказаних обставин, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 355 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Оболонського районного суд м. Києва від 10.06.2008 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, -

Апеляційну скаргу Енергетичної регіональної митниці м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 10 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Енергетичної регіональної митниці м. Києва про скасування постанови - залишити без задоволення, п останову Оболонського районного суду м. Києва від 10 червня 2008 року - без змін .

Повний текст ухвали виготовлений 03 листопада 2009 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.