К-541/09 Про зобов'язання здійснити виплату допомоги дитині війни - 21.04.2009 Прийняття

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області про зобов'язання здійснити виплату допомоги дитині війни відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", -

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області про зобов'язання здійснити виплату допомоги дитині війни відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за 2006-2007 роки.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року позов задоволено частково. Визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області протиправною. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року скасовано. Прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області протиправною. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області щодо нарахування та виплати позивачці підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року була протиправною.

З таким висновком судів погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) .

Зокрема статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Наявність у позивачки права на призначення їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (254к/96-ВР) (стаття 46 Конституції України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка є громадянкою України, якій до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона є дитиною війни. Зазначені обставини визнані сторонами.

З огляду на наведене позивачка має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Водночас, щодо такого її права на період 2006 року, то підвищення до пенсії дітям війни могло бути впроваджено за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) від 19.01.2006 року.

Однак такі умови не настали.

Що ж до підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 01.01. 2007 року по 09.07.2007 року, позивачка також не мала права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена.

В той же час, суд дійшов вірного висновку, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області є протиправною.

За таких обставин, правильними є висновок апеляційного суду про те, що позивачка в 2006 році та до 09.07.2007 року не мала права на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а має його лише з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суди дали правильну правову оцінку обставинам у справі, перевірили обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення конкретних сум, відповідність їх розмірам мінімальних заробітних плат, які були встановлені чинним законодавством.

Разом з цим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з судом апеляційної інстанції, який виявив порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні рішення та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність скасування постанови, прийнятої з порушенням вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України - на підставі відсутності в матеріалах справи відомостей про фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, здійсненого у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

Доводи, зазначені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, викладених в рішенні суду апеляційної інстанції.

Постановлене у справі рішення є законним і обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року, якою скасовано Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області про зобов'язання здійснити виплату допомоги дитині війни відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.