22-а-31064/08 Про скасування податкових повідомлень-рішень - 29.10.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малинському районі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року в справі за позовом ТОВ "А. Стакі – Рейл" до Державної податкової інспекції у Малинському районі Житомирської області про скасування податкових повідомлень – рішень,-

ТОВ "А. Стакі – Рейл" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малинському районі Житомирської області про скасування податкових повідомлень – рішень від 11 грудня 2006 року №0000632340/0, від 13 березня 2007 року №0000632340/2 та від 23 травня 2007 року №0000632340/3 про донарахування податку на прибуток в сумі 121088 грн. та 24218 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав частково.

Пояснив, що підприємством оспорюється лише донарахування податку на прибуток в сумі 8718,75 грн. та 1743, 75 грн. штрафних (фінансових) санкцій за начебто допущене завищення амортизаційних відрахувань, а також донарахування 107479 грн. податок на прибуток і 21495,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій за безпідставне віднесення до складу валових витрат нарахованих роялті та паушального платежу по ліцензійному договору 06 липня 2005 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами виїзної планової документальної перевірки ТОВ "А. Стакі-Рейл" державною податковою інспекцією у Малинському районі Житомирської області були прийнятті податкові повідомлення – рішення від 11 грудня 2006 року №0000632340/0, від 13 березня 2007 року №0000632340/2 та від 23 травня 2007 року №0000632340/3 про донарахування податку на прибуток в сумі 121088 грн. та 24 218 штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач оскаржує донарахування податку на прибуток в сумі 8718,75 грн. та 1743, 75 грн. штрафних (фінансових) санкцій за допущене завищення амортизаційних відрахувань, а також донарахування 107479 грн. податок на прибуток та 21495,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій за безпідставне віднесення до складу валових витрат нарахованих роялті та паушального платежу по вказаному вище ліцензійному договору.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що роялті та паушальний платіж по ліцензійному договору від 06 липня 2005 року віднесені до складу валових витрат обґрунтовано, тому податок та штрафна (фінансова) санкція в даному випадку також нараховані безпідставно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції встановив, що позивач уклав ліцензійний договір від 06 липня 2005 року з власниками деклараційних патентів № 1181 на корисну модель "Викружка обода залізничного колеса", та № 1182 на корисну модель "Профіль обода залізничного колеса", яким передбачено паушальний платіж в розмірі 100 тис. грн.. та роялті за один вагонокомплект в розмірі 1,5% від вартості реалізації одного вагонокомплекта.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виготовляє комплекти для модернізації візків вантажних вагонів (блок ковзуна) і безпосередньо застосовує вказаний ліцензійний договір в господарській діяльності, про що свідчать письмові докази – технічна документація.

Обгрунтовуючи свою позицію податковий орган посилається на те, що позивач не навів доказів використання у виробництві деталей для вагонних візків деклараційних патентів України за № 1181 та № 1182, на які отримало право за ліцензійним договором. При цьому посилається на лист Міністерства освіти та науки України від 22.05.2008 року № 15/15-758

Разом з тим, вищезазначений лист не є експертним висновком в розумінні цього закону.

Відповідно до п.п. 5.4.2 п 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до валових витрат, включаються, зокрема, витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

Обов'язки з доведення зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, покладаються на такого платника податку.

У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Оскарження рішень податкових органів, прийнятих на підставі експертних висновків Міністерства України у справах науки і технологій, провадиться платниками податку в загальному порядку.

Відповідно до п.п.8.2.2 п.8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них.

Стелаж, стіл металевий, стелаж подвійний для зберігання матеріалів, стелаж одинарний для зберігання матеріалів, стіл для лабораторії, шафи для одягу, шафа для зберігання документів, газовий повітронагрівач, конвектор, нутромір мікрометричний, правомірно були віднесені позивачем до групи 2 основних фондів. Крім цього, рейки шляхів маніпулятора лінії аустемперизації, введені в експлуатацію 01 червня 2005 року, не є структурним компонентом будівлі або споруди, а структурним елементом маніпулятора лінії аустемперизації, тому правильно були віднесені до групи 3, а не до групи 1 основних засобів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність визначення суми амортизаційних відрахувань, а тому рішення в цій частині є правомірним та відповідає обставинам справи.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення вищезазначеної статті, податковим органом не було надано жодних доказів на підтвердження власної правової позиції щодо неправомірного віднесення позивачем матеріальних цінностей до тієї чи іншої групи основних фондів.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малинському районі залишити без задоволення, а Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.