Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Луганській області на постанову Господарського суду Луганської області від 09.08.2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 року

у справі № 10/497н-ад

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до 1. Державної податкової інспекції в м. Брянка Луганської області

2. Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Луганській області

про визнання недійсним рішення

У липні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Луганської області з позовом до Державної податкової інспекції в м. Брянка Луганської області, Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Луганській області про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій № 1212011203-21 від 04.06.2004 року; визнання дій Державної податкової інспекції в м. Брянка Луганської області при проведенні перевірки магазину незаконними; про визнання недійсним та скасування Акта перевірки № 352/23/0107/2286411101 від 28.02.2004 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що перевірку було проведено за його відсутності, проте в Акті перевірки безпідставно зазначено про її проведення у присутності ОСОБА_1, до того ж вказану перевірку закінчено не 29.02.2004 року, як зазначено в Акті, а 28.02.2004 року про що свідчить штамп вхідної кореспонденції. Також, позивач посилається на те, що на наступний день після проведення перевірки ним було надано до податкової інспекції всі необхідні сертифікати відповідності.

Постановою Господарського суду Луганської області від 09.08.2006 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 року, позов задоволено частково. Скасовано рішення про застосування фінансових санкцій № 1212011203-21 від 04.06.2004 року. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач-2 оскаржив їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач-2 зазначав, що при прийнятті вказаних рішень судами порушено норми матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу позивачем, за результатами якої складено Акт № 352/23/0107/2286411101 від 28.02.2004 року (далі - Акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 10 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних і тютюнових виробів" (далі - Закон України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (481/95-ВР) ); пункту 39 Порядку заняття торгівельною діяльністю і правил торгового обслуговування населення; пункту 5 Порядку роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 854 від 30.07.1996 року (854-96-п) , а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами при відсутності сертифікатів відповідності або їх копій, засвідчених постачальниками.

На підставі Акта відповідачем-2 прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 1212011203-21 від 04.06.2004 року в розмірі 1700 грн.

Відповідно до статті 10 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби підлягають обов'язковій сертифікації в порядку та у строки, визначені законодавством.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали перевірки містять суперечливі та непереконливі відомості, зокрема, відповідачами по справі зазначено про відсутність сертифікатів на алкогольні та тютюнові вироби, які вказані в поясненнях продавця ОСОБА_2, проте, в переліку товарних запасів в Акті перевірки зазначені інші найменування алкогольних та тютюнових виробів.

29.02.2004 року на виконання вимог податкового органу, вказаних в Акті перевірки від 28.02.2004 року щодо ознайомлення керівника з матеріалами перевірки і надання вмотивованих пояснень та документів по фактам, викладеним в Акті, приватний підприємець ОСОБА_1вранці прибула до податкового органу, надала письмові пояснення та необхідні сертифікати відповідності.

Відповідно до вказаних пояснень сертифікати відповідності на час проведення перевірки знаходились в основному магазині, розташованому за адресою: м. Брянка, вул. Московська, 6, оскільки весь підакцизний товар надходить за цією адресою зі всіма супроводжуючими документами.

Згідно з абзацом 6 частини 2 статті 17 вказаного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання - 200 відсотків вартості отриманої для реалізації партії товарів, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до пункту 5 Порядку роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 854 від 30.07.1996 року (854-96-п) алкогольні напої повинні надходити до торговельної мережі з накладними, товарно - транспортними накладними, а також сертифікатами відповідності державної системи сертифікації або свідоцтвами про визнання чи їх копіями, засвідченими постачальниками.

Отже, для застосування штрафних санкцій, передбачених абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР необхідно встановити факт надходження до торгівельної мережі алкогольних напоїв без сертифікатів відповідності державної системи сертифікації або свідоцтв про визнання чи їх копіями, засвідченими постачальниками.

Як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачами не було доведено вищезазначеного факту. Відсутність в матеріалах справи сертифікатів відповідності не є підтвердженням неподання позивачем до податкового органу відповідних сертифікатів на наступний день після проведення перевірки.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 1212011203-21 від 04.06.2004 року в розмірі 1700 грн.

Щодо посилань скаржника на те, що позивачем не було доведено факту надання податковому органу сертифікатів відповідності на наступний день після проведення перевірки, то колегія суддів зазначає, що вказаний факт під час розгляду справи Державною податковою інспекцією в м. Брянка Луганської області не заперечувався та не оспорювався.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства, і такі висновки є правомірними та обґрунтованими.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Луганської області від 09.08.2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України.