К-21316/07 Про визнання нечинним митного оформлення товарів та зобов’язання вчинити певні дії - 16.04.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Західної регіональної митниці на постанову господарського суду Львівської області від 30 січня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2007 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пластформа" до Львівської митниці, Управління державного казначейства у Львівській області про визнання нечинним митного оформлення товарів та зобов’язання вчинити певні дії, -

У червні 2006 року ТОВ "Пластформа" звернулося в суд з позовом до Львівської митниці, правонаступником якої наказом ДМСУ від 03.10.2006 р. являється Західна регіональна митниця, Управління державного казначейства у Львівській області про визнання нечинним митного оформлення товару згідно поданої Товариством з обмеженою відповідальністю вантажної митної декларації № 209030006/5/001389 за кодом 0206491000 УКТ ЗЕД, зобов’язати Львівську митницю Державної митної служби України здійснити оформлення в митному відношенні товару за кодом 0510000000 згідно УКТ ЗЕД та зобов’язати Управління державного казначейства у Львівській області повернути ТОВ "Пластформа" надмірно сплачене ввізне мито у сумі

Справа № К-21316/07 Доповідач: Леонтович К.Г.

61614 грн. 15 коп. і надмірно сплачений податок на додану вартість у сумі 12322 грн. 84 коп. згідно вантажної митної декларації № 209030006/6/001389.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при оформленні вантажу - замороженої свинячої підшлункової залози, Львівська митниця зобов’язала Товариство подати митну декларацію із зазначенням коду товарної позиції 0206491000, яка включає субпродукти харчові свиней, враховуючи, що рішення митниці щодо визначення коду товарів згідно ст. 313 Митного кодексу України є обов’язковими для декларантів, Товариство було змушене 25 січня 2006 року подати тимчасову вантажну митну декларацію № №209030006/001141, а 27 січня 2006 р. вантажну митну декларацію №209030006/001389, в графах 33 яких зазначено код товару 0206491000 згідно УКТ ЗЕД. Позивач вважає, що зазначений вантаж слід було розмитнити за кодом товарної позиції згідно УКТ ЗЕД 0510000000 враховуючи, що за контрактом та відповідними документами ввозилася заморожена свиняча підшлункова залоза для виготовлення інсуліну.

Постановою господарського суду Львівської області від 30 січня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2007 року, позов задоволений частково, визнане нечинним оформлення Львівською митницею Державної митної служби України в митному відношенні товар згідно поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Пластформа" вантажної митної декларації від 27.01.2006 року № 209030006/6/001389 за кодом 0206491000 згідно УКТ ЗЕД, зобов’язано Головне Управління державного казначейства у Львівській області повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Пластфарма" надмірно сплачене згідно вантажної митної декларації від 27.01.2006 року № 209030006/6/001389 ввізне мито в сумі 61614,15грн. та надмірно сплачений податок на додану вартість у сумі 12322,84 грн.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Західна регіональна митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач на підставі вантажної митної декларації від 27.01.2006 року № 209030006/6/001389 здійснив розмитнення товару - залози підшлункової свинячої замороженої за кодом 0206491000 згідно УКТ ЗЕД, сплативши відповідні митні збори та податок на додану вартість. ВАТ "Пластформа" вважає, що відповідачем неправильно здійснене митне оформлення товару за кодом 0206491000, оскільки за вказаним кодом розмитнюється товар, який відноситься до харчових субпродуктів великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, коней т.і. охолоджені або морожені, в тому числі і для фармацевтичних цілей. Позивачем, згідно контракту, ввезено на митну територію України залоза підшлункова свиняча заморожена для виробництва фармацевтичного засобу – інсуліну, вказаний продукт не являється харчовим, тому при розмитненні повинен бути віднесений до коду 0510000000 УКТ ЗЕД.

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позов щодо визнання нечинним митного оформлення та зобов’язання повернення відповідних платежів, посилалися на ті обставини, що позивачем ввезена та митну територію України залоза підшлункова свиняча заморожена для виробництва субстанції інсуліну, розмитненої по ВМД № 209030006/6/001389 за кодом товару 0206491000, а також послалися на рішення господарського суду Львівської області у справах № 2/101-24/18А та 2/94-4/10А, що набрали законної сили, якими визнані нечинними оформлення Львівською митницею товару – залози підшлункової свинячої замороженої, що ввозилася позивачем і оформлялася за кодом 0206491000 згідно УКТ ЗЕД та зобов’язано здійснити митне оформлення вказаного товару за кодом 0510000000 згідно із УКТ ЗЕД. Оскільки позивачем за спірною вантажно-митною декларацією ввозився аналогічний товар, його митне оформлення за кодом 0206491000 згідно УКТ ЗЕД не відповідає чинному законодавству. Наведені висновки судів не можна визнати обґрунтованими.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з вищенаведеними висновками судів першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних і юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень чи нормативно-правових актів індивідуальної дії). дій чи бездіяльності.

Згідно обставин справи оскаржується законність митного оформлення товарів за вантажно-митною декларацією, оформленою самим позивачем, а також зобов’язання вчинити певні дії щодо митного оформлення товару. Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач відповідно до митного законодавства заповнив спірну вантажно-митну декларацію та подав її відповідачу для митного оформлення товару, який ввозиться на митну територію України, який згідно наданих повноважень оформив митне переміщення товару. Позивачем не оскаржується ні рішення, ні дія чи бездіяльність органу владних повноважень. Судами встановлено, що рішення відповідачем про визначення коду товару за спірною ВМД не приймалося, позивачем самостійно визначався код товару, який відповідачем визнаний правильним. Виходячи з наведеного відсутній предмет спору, визначений адміністративним судочинством, фактично позивачем оскаржується оформлена ним же декларація. Судами першої та апеляційної інстанції не встановлена протиправність рішень, дій чи бездіяльність Львівської митниці при митному оформленні товару по ВМД № 209030006/6/001389 за кодом товару 0206491000, Безпідставні посилання судів попередніх інстанцій на рішення господарського суду по справах № 2/101-24/18А та 2/94-4/10А, що набрали законної сили, оскільки у вказаних справах мав місце спір щодо оскарження талону відмови та рішень про визначення коду товару. Суди першої та апеляційної інстанції не дали належної правової оцінки наведеним обставинам у справі. Виходячи з наведеного позовні вимоги ТОВ "Пластформа" безпідставні та необґрунтовані. Судами попередніх інстанцій не доведена протиправність митниці при оформленні спірного митного товару та не встановлено, в чому виразилося зобов’язання позивача у визначенні спірного коду товару за відсутності відповідного рішення про зміну коду товару..

При встановленні наведених обставин судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття рішення, а тому постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як незаконні.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі за його необґрунтованістю та безпідставністю.