К-31800/08 Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - 15.07.2009 Прийняття

Стоматологічна поліклініка Дніпровського району м. Києва подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на порушення судами норм матеріального права. Наголошує на тому, що позивач є бюджетною установою, тому відповідач видав наказ про проведення перевірки та провів її з перевищенням компетенції, оскільки державні бюджетні установи перевіряються органами Державного казначейства та Рахунковою палатою. Позивач не порушував порядку оприбуткування та здавання до банку готівкової виручки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Актом перевірки від 02.09.2005 р. зафіксовано не забезпечення позивачем ведення поточного обліку розрахункових операцій (КОРО) та зберігання в КОРО фіскальних звітних чеків (в КОРО не підклеєний Z-звіт за 01.09.2005р.); не оприбуткування в касі 2131,70 грн., розрахунки готівкою проводяться із застосуванням РРО, однак не здійснений облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО, про що перевіряючи ми зроблено запис у КОРО; відсутність за 01.09.2005 р. у касовій книзі будь-яких записів.

На підставі акту перевірки прийняті спірні рішення про застосування до позивача штрафних санкцій у загальній сумі 10658,50 грн., у тому числі 340,00грн. за порушення п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та 10318,50 грн. за порушення абз. 3 п. 2.6 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою НБУ № 637 від 15.12.2004 р. на підставі п. 4 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. № 436/95.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається у касаційній скарзі позивач, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі, яким надали правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

З аналізу преамбули та загальних положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від06.07.1995 р. № 265/95-ВР (265/95-ВР) випливає, що даний Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і його вимоги поширюються на всіх юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), а також на фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тощо.

Для цілей даного закону суб’єкти, які здійснюють розрахункові операції, визначаються як суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно, усі підприємства, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані дотримуватися порядку проведення розрахунків, встановленого Розділом ІІ Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від06.07.1995 р. № 265/95-ВР (265/95-ВР) , в тому числі і виконувати вимоги п. 9 ст. 3 цього Закону, які зобов’язують щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України відповідно до статті 17 застосовуються фінансові санкції, зокрема: відповідно до п. 4 ст. 17 цього Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із змісту преамбули Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (z0040-05) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за №40/10320 (z0040-05) ,випливає, що даним Положенням визначається порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).

Пункт 1.1. Глави 1 вказаного Положення визначає перелік осіб, на які вимоги цього Положення не поширюються.

Позивач, як бюджетна установа, не входить до цього переліку, а тому, зобов’язаний дотримуватися порядку ведення касових операцій у національній валюті України, зокрема вимог п. 2.6, за якими уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися у разі проведення готівкових розрахунків із застосування реєстраторів розрахункових операцій шляхом здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

За порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до юридичних осіб всіх форм власності на підставі Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. №436/95 (436/95) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема: відповідно до абз. третього ст. 1 Указу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

При цьому, ні Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , ні Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (z0040-05) та Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. №436/95 (436/95) не ставлять притягнення порушників до відповідальності у залежність від виду та організаційної форми підприємства, зокрема не звільніють від відповідальності підприємства, які є бюджетними установами, на чому наголошує позивач у касаційній скарзі.

Суд касаційної інстанції відхиляє доводи позивача про проведення перевірки відповідачем з перевищенням компетенції з огляду на таке.

Стаття 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону покладає на органи державної податкової служби

Стаття 3 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. №436/95 контроль за додержанням норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, покладає в тому числі і на органи державної податкової служби.

Суд касаційної інстанції зазначає, що за порушення вимог "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 р. (z0040-05) , яким врегульовано порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні, та за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) не може бути застосована штрафна санкція шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у відповідності до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (2181-14) , податкове повідомлення-рішення може бути прийнято лише щодо податкових зобов’язань зі сплати податків і зборів (обов’язкових) платежів, перелік яких визначений Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) , а також зі сплати штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

Утім, за наявності факту вчинення суб’єктом господарювання порушень вимог наведеного законодавства та, відповідно, правомірності застосування контролюючим органом до суб’єкта господарювання адміністративно-господарської санкції у вигляді фінансових (штрафних) санкцій, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) та Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. №436/95 (436/95) , податкове повідомлення-рішення від 09.09.2005 р. №0002622306/0 може бути визнано недійсним лише у частині визначення таких санкцій податковим зобов’язанням.

Оскільки у справі немає необхідності досліджувати нові докази та встановлювати обставини, а оскаржені судові рішення є помилковими тільки в частині, суд касаційної інстанції вважає за правильне їх змінити в частині задоволення позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 09.09.2005 р. №0002622306/0, визнавши недійсним таке повідомлення-рішення в частині визначення штрафних санкцій податковим зобов’язанням.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Стоматологічної поліклініки Дніпровського району м.Києва задовольнити частково.

Постанову Господарського суду міста Києва від 23.05.2006 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2006 р. змінити, виклавши резолютивну частину постанови Господарського суду міста Києва від 23.05.2006 р у такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002622306/0 від 09.09.2005 р. в частині визначення штрафних санкцій у сумі 10658,50 грн. податковим зобов’язанням.

В решті позову відмовити.".

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.