Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.І.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Шевченко Ю.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 26 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2006 року у справі за його позовом до управління фінансових ресурсів і економіки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Державного казначейства України про поновлення пенсійних прав, -

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до управління фінансових ресурсів і економіки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Державного казначейства України про поновлення пенсійних прав.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно послались на статтю 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", відповідно до якої пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Судами встановлено, що позивачу пенсія обчислена з грошового забезпечення, що виплачувалось на день звільнення, а саме: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, окладу за військове звання; процентної надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 29 березня 2002 року "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (173/2002) " військовослужбовцям встановлені щомісячні надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення. Оскільки ОСОБА_1 був звільнений у 1998 році до видання вищезазначеного Указу, то його вимоги про перерахунок пенсії з врахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий час задоволенню не підлягають.

За таких обставин оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 26 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2006 року у справі за його позовом до управління фінансових ресурсів і економіки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Державного казначейства України про поновлення пенсійних прав - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.