2-а-170/09/0106 Про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії - 28.10.2009 Прийняття

Постановою Євпаторійського міського суду АР Крим від 24 березня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії задоволено:

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторії АР Крим щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.01.2009 відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторії АР Крим здійснити перерахунок та виплату недоотриманої суми пенсії по інвалідності ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2009 відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 07.10.2009 представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених у ній.

Позивач вважає рішення суду законним та обгрунтованим, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

По справі оголошувалась перерва до 28.10.2009.

В судове засідання 28.10.2009 представник відповідача не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що явка в судове засідання – це право, а не обов’язок учасників процесу, неявка в судове засідання сторони по справі не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення учасників процесу, суддю-доповідача, яка доповіла зміст постанови, що оскаржена, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1. є інвалідом другої групи, як учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, та, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", йому повинна виплачуватися пенсія у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, проте відповідачем, у порушення вимог діючого законодавства, виплачено позивачу щомісячна додаткова пенсія лише у розмірі 50,00грн. Позивач вказував, що загальна сума недоплати, з урахуванням встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік" (835-17) розміру мінімальної заробітної платні, складає 4606,70 грн. щомісячно, а посилання відповідача при невиплаті у повному обсязі вказаної допомоги на Закон України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , за яким було внесено зміни, є неспроможними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України №10/2008-рп від 22.05.2008 (v010p710-08) , це положення визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) , а тому на дату нарахування та виплати йому щорічної допомоги, а саме січень 2009 року, статті 50, 54 Закону мали чинність.

Матеріалами справи встановлено, що позивач - ОСОБА_1. є учасником ліквідації катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції, інвалідом ІІ групи, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1, виданим 26.10.2004 Управлінням Пенсійного фонду України в м.Торезі, та свідоцтвом серії НОМЕР_2, виданим 25.09.2007 Радою Міністрів АР Крим (а.с. 10).

Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, що діяла до 28.12.2007, особам, віднесеним до категорії 1 - інвалідам ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, що діяла до 28.12.2007, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , було змінено ряд статей Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , у томі числі статті 50, 54.

Водночас, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 (v010p710-08) підпункти 12, 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , якими змінено редакцію статтей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо встановлення розміру додаткової пенсії, визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) - неконституційним, оскільки зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статям 1, З частині 2 статі 6, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини 2 статті 92, частинам 1 та 2, 3 статті 95 Конституції України. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48) Конституції України (254к/96-ВР) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Відповідно до статті 152 Конституції України, ухвалення рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційними законів, інших правових актів або їх окремих положень зумовлює втрату ними чинності з дня ухвалення рішення, рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України та має преюдиціальне значення.

Таким чином, на момент здійснення виплати позивачу додаткової пенсії у січні 2009 року статті 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" були чинними.

Згідно з діючим у 2009 році законодавством України, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, яка визначається на момент виплати відповідно до вимог статті 54 цього Закону, повинна бути виплачена у розмірі: 8*498,00грн. = 3984,00грн., тому на користь позивача підлягає стягненню 3954,00грн. (з урахуванням здійсненої позивачу виплати у розмірі 50,00 грн.).

Колегія суддів вважає, що недоплачена ОСОБА_1 додаткова пенсія підлягає нарахуванню та виплаті, враховуючи те, що право на отримання допомоги не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Відповідно до ч.4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Оскільки ОСОБА_1. звернувся із заявою про перерахунок пенсії 16.01.2009, то на перерахунок пенсії він має право з 01.02.2009, а не з 01.01.2009, як помилково вказано судом першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.

Таким чином, рішення суду підлягає зміні з викладенням абзацу третього резолютивної частині постанови суду від 24.03.2009 в новій редакції.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторії АР Крим підлягає задоволенню частково, а постанова Євпаторійського міського суду АР Крим від 24.03.2009 у справі №2-а-170/09 підлягає зміні, з викладенням абзацу третього резолютивної частини постанови в новій редакції в частині зазначення періоду стягнення: з 01.02.2009 року, замість 01.01.2009.

Керуючись статтями 195, 196 п.2 ч.1 ст. 198, ст. 201, ч.2 ст. 205, ст. 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим - задовольнити частково.

Абзац третій резолютивній частині постанови Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24.03.09 у справі № 2-а-170/09/0106 - змінити, виклавши його в наступній редакції:

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторії АР Крим здійснити перерахунок та виплату недоотриманої суми пенсії по інвалідності ОСОБА_1, починаючи з 01.02.2009 відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В решті – постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24.03.09 у справі № 2-а-170/09/0106 – залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

постанова може бути оскаржена в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.