к/с № К-23185/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міського комунального підприємства "Херсонелектротранс"

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2007 року

та постанову Господарського суду Херсонської області від 29.05.2008 року

по справі № 8/156-АП-07

за позовом Міського комунального підприємства "Херсонелектротранс"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про скасування податкових рішень, -

Міське комунальне підприємство "Херсонелектротранс" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом про скасування рішення ДПІ у м. Херсоні №0001982305/0 від 23.03.2007 року про застосування 8486,45 грн. штрафу за здійснення господарської діяльності без придбання торгового патенту та №0001982305 від 23.03.2007 року про застосування штрафу в сумі 36386 грн. за проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 29.05.2008 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2007 року у даній справі позов задоволено частково. Визнано рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0001992305/0 від 23.03.2007р. про застосування 8486 грн. 45 коп. штрафних санкцій нечинним в частині застосування 3086 грн. 45 коп. штрафу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками ДПІ у м. Херсоні здійснена виїзна планова документальна перевірка Міського комунального підприємства "Херсонелектротранс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року, при проведенні якої були виявлені порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6.07.1995 року № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95). ДПІ у м. Херсоні встановлено, що МКП "Херсонелектротранс" має об'єкти громадського харчування, розташовані за різними адресами - їдальню та роздаточну, на яких здійснювалась господарська діяльність у сфері громадського харчування, розрахунки за харчування проводились шляхом внесення готівкових коштів до каси підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів. Загальна сума проведених розрахунків за харчування приватних підприємців, які не перебувають з позивачем у трудових відносинах, складає 10757,14 гривень. Торгові патенти за період з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року, в порушення п. 1 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (далі Закон № 98/96-ВР (98/96-ВР) ) позивачем не були придбані.

В результаті прийняті рішення №0001982305 від 23.03.2007 року про застосування 36386 грн. штрафних санкцій за порушення п.1 ст. 3 Закону № 265/95 та рішення №0001992305/0 від 23.03.2007 року про застосування 8486,45 грн. штрафних санкцій за порушення ст. 3 Закону № 98/96-ВР.

Частково задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 1 ст. 3 Закону № 265/95 передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при покупці товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконанню розрахункових операцій...". Відповідальність за невиконання вимог законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій передбачена п. 1 ст. 17 Закону № 265/95 у вигляді застосування штрафних санкцій.

Статтею 9 Закону № 265/95 передбачено випадки, коли суб'єкти підприємницької діяльності мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій або розрахункові книжки, зокрема, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг. Статтею 1 цього ж Закону вказано, що до суб'єктів підприємницької діяльності даний Закон відносить фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності або юридичних осіб, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи.

Тому судами попередніх інстанцій зроблено обґрунтований висновок, що підприємства громадського харчування не мають пільг при проведенні розрахунків за готівку без застосування РРО. Громадське харчування відноситься до сфери виробничо-торгівельної діяльності (п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджений наказом № 219 від 24.07.2002 року Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України). Загальний класифікатор "Галузі народного господарства України", затверджений Наказом Міністерства статистики від 24 січня 1994 року № 21 до "громадського харчування" (код 71310) відносить їдальні, а також самостійні підприємства громадського харчування при підприємствах, організаціях і закладах, підприємства громадського харчування в інших державних господарствах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що про здійснення позивачем діяльності у сфері громадського харчування свідчать отримані позивачем дозволи на експлуатацію об'єктів торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, видані Управлінням споживчою ринку та сфери послуг Херсонської міської ради № 517 та № 518..

Як правильно зазначено в рішеннях судів попередніх інстанцій, з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року позивач здійснював господарську діяльність без придбання відповідних торгових патентів. Міському комунальному підприємству "Херсонелектротранс" необхідно було придбати патент на кожний окремий пункт громадського харчування (п. 3 ст. 3 вказаного вище Закону). Рішенням Херсонської міської ради № 730 від 21.01.2005 року - вартість торгового патенту для їдалень, буфетів встановлена в розмірі 90 грн. щомісячно. У відповідності до ст. 8 вказаного Закону України Закону № 98/96-ВР (98/96-ВР) за здійснення операцій, які підлягають патентуванню, без одержання відповідних торгових патентів застосовується штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єкта підприємницької діяльності. В даному випадку розмір фінансової санкції складає 5400 грн. Таким чином, розмір штрафу за дане порушення відповідачем завищений на 3086,45 гривень, що підтверджується службовою запискою заступника начальника управління аудиту юридичних осіб ДПІ у м. Херсоні.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Міського комунального підприємства "Херсонелектротранс" відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2007 року та постанову Господарського суду Херсонської області від 29.05.2008 року залишити без змін.

Справу № 8/156-АП-07 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

З оригіналом згідно

В. секретар Коваль Є.В.