ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів - Смоковича М.І.
Горбатюка С.А.
Весельської Т.Ф.
Чумаченко Т.А.
Мироненка О.В.
провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3до Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про визнання протиправним відмови в перерахуванні пенсіїза касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області на постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 6 лютого 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2007 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2006 року позивачі звернулися в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про перерахунок пенсії. Свої вимоги мотивують тим, що вони: ОСОБА_1- 28 серпня 2006 року, ОСОБА_2- 20 червня 2006 року, ОСОБА_322 травня 2006 року, ОСОБА_45 липня 2006 року, ОСОБА_5- 5 липня 2006 року звернулися до відповідача про перерахунок пенсії згідно ч. 3 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", але відповідач відмовив їм в призначенні та виплаті пенсію з посиланням на те, після призначення пенсії, періоду їхньої роботи недостатньо для виникнення права на перерахунок пенсії відповідно аб. 2 ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки вони пропрацювали менше 24 місяців. З таким рішенням позивачі не згодні. Просили зобов'язати відповідача зробити перерахунок їх пенсій згідно зі ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дня подання заяв та здійснити їх виплату.
Постановою Ровеньківського міського суду Луганської області від 06 лютого 2007 року позови задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2007 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, відмовити в задоволенні позовів, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Клопотання Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень залишити без задоволення, оскільки наведені в клопотанні доводи не дають підстав для зупинення виконання рішень.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Зі справи вбачається, що позивачі у дворічний період після останнього перерахунку пенсії та в період дії Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) продовжували працювати, а саме: ОСОБА_1з 01 січня 2004 року по 24 червня 2004 року працював гірником підземної шахти "Ворошиловська" ДП "Ровенькиантрацит" (а.с. 8 т. 1); ОСОБА_2. з 01 січня 2004 року до 02 червня 2004 року працював електрослюсарем підземним ВП "Шахта № 81 "Київська" ДП "Ровенькиантрацит" (а.с. 17 т. 2); Тарасов А.О. з 01 січня 2004 року по 03 серпня 2005 року працював гірником поверхні шахти ім.. Космонавтів ДП "Ровенькиантрацит"; з 03 травня 2006 року по час звернення до суду - теслею КП "Комунєкоресурси" (а.с. 8-9 т. 3); ОСОБА_4. з 25 травня 2006 року по 31 серпня 2006 року працював слюсарем ВП "Трест Антрацитвуглебуд" ДП "Ровенькиантрацит" (а.с. 6 т. 4) ОСОБА_5. з 01 червня 2006 року по 01 липня 2006 року працював різноробочим в МП "Політон"(а.с. 7 т. 5).
Відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) позивачам було здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2004 року.
Судом встановлено, що згідно копій трудових книжок та матеріалів справи, позивачі продовжували працювати після проведення перерахунку в зв'язку з введенням в дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та відпрацювали менш ніж два роки на момент звернення.
Згідно ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Позивачі звернулися до відповідача із заявами у 2006 року про проведення перерахунку пенсії у зв'язку із набуттям більше одного місяця страхового стажу.
Відповідно ч.1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов"язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, між мінімальний страховий внесок.
Згідно ч.3 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що відпрацювавши більш як один місяць та сплативши всі належні відрахування із заробітної плати, позивачі набули право на перерахунок пенсії на підставі ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в якому чітко зазначено, що кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше ніж як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії, що взагалі не означає два роки страхового стажу, або трудової діяльності, що минули після призначення, або останнього перерахунку.
Також, оскільки позивачі звернулися за перерахунком пенсій відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в той період, коли не було норми закону, яка б передбачала обов'язкову наявність для перерахунку двохрічного страхового стажу, тому суд вірно визнав дії відповідача безпідставними.
З огляду на викладене, постанова суду та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області залишити без задоволення, постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 6 лютого 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Судді: Смокович М.І. Горбатюк С.А. Весельська Т.Ф. Чумаченко Т.А. Мироненко О.В.