м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П.. Харченка В.В., Черпіцької Л.Т.

при секретарі: Фурдичко Б.М.

за участю представників:

СПД ФО ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2008 року у справі №12/62 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Дубенської міської ради Рівненської області, фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування рішень, -

У лютому 2006 року СПД ФО ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Дубенської міської ради Рівненської області, фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень міської ради від 19.08.2005р. №1274 "Про надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту відведення по наданню земельної ділянки в оренду для обслуговування кіоску" та від 31.10.2005р. №1330 "Про затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки в оренду".

Постановою господарського суду Рівненської області від 05 травня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дубенської міської ради від 19.08.2005р. №1274 та від 31.10.2005р. №1330 скасовані. В задоволенні позовних вимог до підприємця ОСОБА_4 - відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2008 року скасовано зазначену постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі СПД ФО ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди всіх інстанцій виходили з того, що вирішуваний спір належить до адміністративної юрисдикції. Проте із цим висновком погодитися не можна з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв'язку із частиною 1 тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.

Згідно п.1 ч.1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли між СПД ФО ОСОБА_1 та підприємцем ОСОБА_4 з приводу користування земельною ділянкою площею 0,0016га на Майдані Незалежності в м. Дубно.

Отже, предметом спору у справі є право користування земельною ділянкою. Тобто заявлені позовні вимоги мають приватноправовий характер.

Цей позов не є адміністративним, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Таким чином, при визначенні підсудності справи суди мали виходити з характеру спірних правовідносин, прав, свобод та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Позивач звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства та дана справа розглянута судами попередніх інстанцій за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Частиною 1статті 157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі, з роз'ясненням позивачеві про його право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 157, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову господарського суду Рівненської області від 05 травня 2006 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2008 року скасувати, а провадження у справі №12/62 - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

З оригіналом згідно.