ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2009 року
м. Київ
К-4025/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді
Головчук С.В. (суддя-доповідач),
суддів
Амєліна С.Є.,
Гуріна М.І.,
Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області
на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 вересня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області про стягнення недоплаченої допомоги дітям війни,
встановила:
У вересні 2008 року ОСОБА_1звернулася до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області про зобов'язання нарахувати недоплачену державну соціальну допомогу за 2006-2008 року. Позивач зазначив, що відноситься до категорії "діти війни" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яке відповідач нараховувати та виплачувати відмовляється.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 вересня 2008 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2007 року по 01.08.2008 року в сумі 2120,70 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року скасовано постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 вересня 2008 року та ухвалено нове рішення. Зобов'язано відповідача нарахувати позивачу доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.
У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Зазначає, що судами порушено норми матеріального права, зокрема, неправильно застосовано ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1., 1942 року народження, є дитиною війни та отримує соціальну пенсію.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Статтею 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України (107-17) на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України (107-17) " також були визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позов, правильно вважав, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком в період з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року, а бездіяльність відповідача щодо ненарахування вказаного підвищення визнав незаконною.
Посилання скаржника на те, що законом не визначено які органи повинні здійснювати нарахування та виплату вказаного підвищення, не приймаються колегією суддів, оскільки згідно з п. п. 7 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема, не визначення поняття "мінімальна пенсія за віком", правильність висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Станом на 09 липня 2007 року розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування".
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухваленого апеляційним судом рішення колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частини першої ст. 224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України у строк та у порядку визначеними статтями 237 - 239 КАС України.
Головуючий суддя С.В. Головчук Судді С.Є. Амєлін М.І. Гурін М.Г. Кобилянський В.В. Юрченко