Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2008 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим, Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

У червні 2006 року ОСОБА_1звернулася до суду з позовом про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії. Зазначила, що їй призначена пенсія, у зв'язку з втратою годувальника - військового пенсіонера, який звільнився з військової служби в запас у березні 1979 року. Просила суд зобов'язати відповідача перерахувати їй пенсію з урахуванням:

- 40% надбавки посадового окладу введеної Указом Президента України № 847/99 від 14 липня 1999 року (847/99) ;

- щомісячної 100% надбавки, введеної Указом Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 (173/2002) ;

- премії, передбаченої пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 (829-2000-п) і наказом Міністра оборони України від 05 березня 2001 року № 75 (z0251-01) ;

- 90 % надбавки за безперервну службу, яка передбачена Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389 (389/2003) та зобов'язати відповідача провести донарахування і виплату проіндексованих недоплачених 50 % пенсії за 2005 рік.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2008 року залишено без змін постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2007 року, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1порушує питання про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1. не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1з 2005 року є пенсіонером Міністерства оборони України і отримує 30 % пенсії її чоловіка, який з березня 1979 року був пенсіонером із числа військовослужбовців і одержує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, які він отримував під час служби, за винятком премії. Позивач просить перерахувати пенсію з урахуванням премій та надбавок, за рахунок яких збільшилося грошове утримання військовослужбовців після його звільнення з військової служби.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою ст. 43 вказаного Закону (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому, для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України, зокрема: постановою від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей".

Оскільки премія, передбачена пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 (829-2000-п) і наказом Міністра оборони України від 05 березня 2001 року № 75 (z0251-01) не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, вона не могла бути врахована позивачу при нарахуванні пенсії.

Що стосується інших надбавок, про врахування яких просить позивач, то щомісячні надбавки військовослужбовцям, встановлені Указом Президента України "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" від 14 липня 1999 року № 847/99 (847/99) з 01 вересня 1999 року в розмірі 40 %, Указом Президента України "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" від 23 лютого 2002 року № 173 (173/2002) з 01 січня 2003 року у розмірі 100%; Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389 "Про надбавки військовослужбовцям збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу" (389/2003) , з 01 травня 2003 року в розмірі 90% не є підвищенням грошового забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія, а новими видами грошового забезпечення, яких позивач під час служби в Збройних Силах України не отримував. Тому ці надбавки не могли бути враховані позивачу при перерахунку пенсії.

Відповідно до вимог ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції, яка була чинною на час вирішення справи, та пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) , немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення на підставі зазначених позивачем нормативно-правових актів, які встановлюють надбавки та премії до грошового забезпечення військовослужбовців.

Нова редакція частини третьої ст. 43 зазначеного Закону, яка передбачає нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, до якого включаються оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством та п. 2 Перехідних положень до Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного положення Закону, набирає чинність з 01 січня 2005 року і не має зворотньої дії в часі.

Враховуючи те, що позивач звільнений до запровадження вказаних надбавок, а премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення, суди дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку визначених статтями 237 - 239 КАС України.