Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді: Бутенка В. І.,

Суддів: Лиски Т. О.,

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Штульмана І. В.,

При секретареві - Возній І. П.,

З участю ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради, третя особа -ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення щодо надання у приватну власність земельної ділянки, касаційне провадження в якій відкрито за касаційними скаргами ОСОБА_2та Макіївської міської ради на постанову Апеляційного суду Донецької області від 19 лютого 2007 року, -

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Макіївської міської ради, третя особа - ОСОБА_2., про визнання протиправним та скасування рішення від 07.11.2001 № 1088 в частині надання у приватну власністьОСОБА_2земельної ділянки для обслуговування жилого будинку, як прийнятого за наявності неврегульованого спору про межі землекористування.

Постановою Кіровського районного суду м. Макіївки від 17 листопада 2006 року поновлено ОСОБА_1. строк звернення до суду та в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 19 лютого 2007 року постанова суду першої інстанції скасована та прийнята нова, якою позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано п. 1.3 рішення Макіївської міської ради від 07.11.2001 № 1088 щодо передачі у приватну власністьОСОБА_2земельної ділянки площею 223 кв. м. за адресоюАДРЕСА_1

У касаційних скаргах на постанову суду апеляційної інстанції ОСОБА_2. та Макіївська міська рада ставлять питання про їх скасування в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Позивач надав заперечення на касаційні скарги, в якому просив залишити касаційні скарги без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки вона прийнята відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції.

Проте, з таким висновком судів погодитись не можна, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 того самого Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що сільська рада має право розпоряджатися землями територіальної громади, з чого випливає, що при здійсненні повноважень власника землі сільська рада є не суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у пункті 1 частини 1 статті 17 КАС України, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є право користування земельною ділянкою, яка рішенням Макіївської міської ради від 07.11.2001 № 1088 передана у приватну власністьОСОБА_2 для подальшого будівництва і обслуговування жилого будинку.

Таки чином, заявлені у справі позовні вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а тому орган місцевого самоврядування в цих відносинах виступає як суб'єкт права власності, а не як суб'єкт владних повноважень. Прийняття зазначеним органом рішення не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 157, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційні скарги ОСОБА_2 та Макіївської міської ради задовольнити частково.

Постанову Кіровського районного суду м. Макіївки від 17 листопада 2006 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 19 лютого 2007 року скасувати.

Провадження у справі в порядку адміністративного судочинства закрити.

Роз'яснити позивачеві, що розгляд даної справи повинен здійснюватися в порядку цивільного судочинства.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.